Tax Time!

​​📠 Продаж товарів із частковою оплатою: як провести через РРО/ПРРО

При продажу товарів з оплатою декількома платежами продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний касовий чек на кожну частину розрахунку за умови приймання готівки чи платіжних карток від покупця.

Більш детально податківці розповіли в ЗІР 👇 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41509

​​⚖ Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Постанова Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справа №500/4244/22

​​⚖ Про строки для проведення та результати камеральної перевірки - Верховний Суд

Камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводять протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Така перевірка є обов’язковою не лише щодо арифметичних помилок, а й логічного зв'язку та узгодженості показників поточного періоду з показниками попередніх періодів, які не було враховано. Відсутність або неправильне відображення окремих показників у податкових деклараціях не можна розглядати як арифметичну помилку, оскільки такі питання не охоплено камеральною перевіркою «з інших питань».

З урахуванням положень пункту 76.3 статті 76 ПК України встановлено такі строки для проведення контрольним органом камеральної перевірки за її предметом: 1) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку – протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання; 2) камеральна перевірка з інших питань – з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За змістом статті 76 ПК України камеральна перевірка, яку проводять упродовж 30 календарних днів, є обов’язковою і стосується всієї податкової звітності суцільним порядком на предмет арифметичного, методологічного та/або логічного зв’язку, узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів (не лише щодо арифметичних помилок, а й логічного зв'язку та узгодженості показників поточного періоду з показниками попередніх періодів, які не було враховано). Відсутність або неправильне відображення окремих показників у податкових деклараціях не можна розглядати як арифметичну помилку, оскільки такі питання не охоплено камеральною перевіркою «з інших питань».

Постанова Верховного Суду від 15 березня 2024 року у справі № 320/4840/22

​​⚖ Про оподаткування систематичного продажу нерухомого майна фізичною особою - Верховний Суд

Дії платника з продажу 23 будинків протягом року на суму, що перевищила 1 млн грн, необхідно кваліфікувати як систематичну підприємницьку діяльність, навіть якщо в договорах не вказано статус як підприємця.

У податкових правовідносинах існує різниця між правовим статусом фізичної особи – підприємця та фізичної особи громадянина – платника. У здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності ключовим є чітке розмежування, в яких відносинах вона виступає як підприємець, а в яких – як фізична особа. Фізична особа, яка набуває статус підприємця, не втрачає свого основного статусу як фізична особа, а лише набуває додаткової ознаки як підприємець. Це не обмежує права особи у здійсненні підприємницької діяльності, а засвідчує її право на таку діяльність та відповідальність занеї.

Під категорію підприємницької діяльності підпадає діяльність фізичної особи, яка не зареєстрована суб'єктом підприємництва, але займається такою діяльністю безпосередньо самостійно, систематично і на власний ризик. Якщо основаною метою платника є отримання прибутку від систематичного продажу майна, а не просто відчуження надлишкового майна, це можна вважати підприємницькою діяльністю.

Положення ПК України не суперечать Конституції України та іншим законам, оскільки не вимагають примусового набуття статусу фізичної особи – підприємця за здійснення діяльності, яка не має ознак підприємницької. Попри відсутність вимог до обов'язкової реєстрації фізичної особи як підприємця, законодавство встановлює обов'язки з урахуванням обсягів та форм здійснюваної діяльності.

Дії платника з продажу 23 будинків протягом року на суму, що перевищила 1 млн грн, необхідно кваліфікувати як систематичну підприємницьку діяльність, навіть якщо в договорах не вказано статус як підприємця.

Постанова Верховного Суду від 07 березня 2024 року у справі № 480/293/20

​​⚖ Висновок Верховного суду щодо застосування пониженої ставкою податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5% при виплаті дивідендів на користь Компанії нерезидента - засновника

Для застосування платником податків пониженої ставки податку на прибуток іноземних підприємств у розмірі 5% від сум виплачених дивідендів, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 грудня 2012 року, необхідним є дотримання сукупності двох умов. Фактичний власник дивідендів - компанія, яка не є товариством, повинен: 1) володіти безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди й (2) інвестувати в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро. У розумінні зазначеної норми інвестуванням вважається, в тому числі, і придбання корпоративних прав підприємства в обмін на кошти чи майно в еквіваленті не менше 100000 євро. При цьому те, чи був збільшений статутний капітал підприємства, корпоративні права якого були придбані, на зазначену суму, не впливає на можливість застосування цієї норми.

Суди попередніх інстанцій у цій справі установили, що Компанія Кінтас Лімітед придбала 100% статутного капіталу ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» за ціною 637 174,19 дол. США, що еквівалентно 511 868,72 євро (станом на дату внесення інвестиції). Ринкова вартість корпоративних прав підприємства позивача підтверджена Звітом про незалежну оцінку майна від 08 грудня 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» правомірно скористалось пониженою ставкою податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5% при виплаті дивідендів на користь Компанії Кінтас Лімітед.

Постанова Верховного суду від 20 березня 2023 року справа №340/3834/21

​​⚖ Верховний суд підтримав позицію ДПС у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Порушення строків реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що йому не вистачало суми реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, а поповнити рахунок у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для збільшення ліміту платник не міг через відсутність вільних грошових коштів у зв`язку зі встановленим регулюванням НКРЕКП надходження обігових коштів на рахунок позивача.

За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. ПАТ «Запоріжжяобленерго», здійснюючи свою діяльність у сфері проводового електрозв`язку з 17 травня 2000 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання та мало планувати свою господарську діяльність з їх урахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 та від 25 квітня 2023 року у справі № 820/2513/17.

З урахуванням наведеного, системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податку (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Так, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулася внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Постанова Верховного суду від 21 березня 2024 року справа №280/7271/21

У разі несвоєчасної сплати єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня. https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/772061.html