КУДЬ • ARCHIVE •


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


"Карфаген должен быть разрушен"
Связь со мной: @kudwukelan
Страница в ФБ: https://www.facebook.com/kudaleksander
Страница в Inst: https://www.instagram.com/birare/

Related channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter


II ТУМАН

Туман виїдає очі.
Перетворює простір
в пюре.
Змушує
марити.

Який сьогодні день
війни
тижня
рік.

Хто я? Марно все,
вкрито хмарами,
не згадати.

Туман змішує час
наче блендер.
Крутить
як гравітація
матерію.

В ньому зникають
ліси і дороги.
Синій скотч,
червоні і білі ганчірки.

Чи хтось виживе,
вилізе з пащи
чудища
чи зустрінеться з пращурами.

Сподіваюсь в цей раз
пощастить саме нашим.

14.12.2023


I ДОЩ

Дощ змиває сльози і кров,
змиває дороги й мости,
перебудовує
навколишній світ.
В калюжах тонуть
мрії й хрести,
в бєрцах кістки.
Навколо дрогнуть степи,
худі ліси
не захищають від вітру.
Просто
звикни.
Минулі шляхи
змиті водою,
хати повалились,
двері покриті іржою
не відчинити,
може й не треба.
Може й не вийде.
Залиш робити свою справу дощу.
Його вічному товаришу часу.
Продроглі пальці
в пітьмі поправляють спальник,
торкаються тіла твого,
в уяві.
Засинай,
допоки мозок тримає
твій образ,
допоки дощ міняє
все навкруги.
Спи
спи
спи.

29.11

#вірші


Forward from: Літературний SLAM
Сьогодні день народження у одного з засновників litslamua, Олександра Кудя. Кожен з вас може привітати Сашу невеличким донатом на дрон, для підрозділу в якому він служить, і тим самим допомогти у боротьбі з мордрською пошестю.

Банка за посиланням


Можна і величким донатом, тут я вас обмежувати не хочу))


Forward from: РУБАК 33
Video is unavailable for watching
Show in Telegram
Дні дуже насичені. Ворог не шкодує ні техніку, ні піхоту. Ми теж працюємо цілодобово, перетворюючи їх бліндажі, разом з тимчасово-живими окупантами, на молекули 🌚

Запасайтесь поп-корном - відео вибухове 🍿


Ось такі зараз вірші 🫡


Forward from: Літературний SLAM
Розмова військового, поета, та співзасновника літ слем, Олександра Кудя, з радіо Культура, про війну, мистецтво, і як приймається нова дійсність.

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3601022


Трошки поговорили про війну і війну і війну і трохи про творчість


Памʼяті друзів-героїв, що загинули за наше право на існування

aut cum scuto, aut in scuto

Страшно
проте стане страшніше.
Це реальність,
що відкриває двері з ноги.

Це новини -
чорні стрічки
на фотографіях
знайомих, близьких.

Наша доля - виправляти помилки,
всю цю мʼякість наших батьків,
їхню вічну ностальгію на ринку,
ціною найкращих життів.

Розриває,
тремтить
кожна клітина,
коли вчергове читаєш:
«Загинув
загинув
загинув»
в полях і посадках
нашої батьківщини
закінчились життя
доньок й синів.

Не обійняти,
не потиснути руку,
не почути
тепле
як ти, братику, сам?

я обіцяю кожному з вас,
ніхто не буде забутий,
я памʼятатиму кожне імʼя,
буду битись і жити,
чіплятись за це кляте життя,
а якщо і вернусь на щиті,
то стану поряд із вами
навічно
закарбований
в памʼяті інших живих.

18.09.2023


всі хоробрі
мають хворобу
невиліковну
смертельну
вона перетворює їх в героїв
перетворює
але на небі

всі хоробрі
оминають постіль
бо не гідно
помирати
у ліжку
про це не напишуть повісті
а тим більше
панегірик

всі хоробрі потрапляють до раю
але вимушені стояти у черзі
чекати на пропуск від Павла
поки він розшукує УБД їх

всі хоробрі кружляють
у танці зі смертю
посміхаються йдучи на
вірну загибель
заспокоюють тих
у кого сміливості менше
обіцяють повернутися цілими

та чомусь
постійно
обманюють

27.11.2022


Привіт, друзі 🫡

Настав день великого збору. Цього разу потреба в авто. Ми вже знайшли варіанти і визначились з моделлю (ціна/якість/вартість обслуговування і тд). Друзі допоможуть її придбати, залишилось лише зібрати потрібну суму.

Ми порахували її вартість і приблизну вартість ремонту, вийшло 4000$, або 160000 грн.
Вчора я опублікував заклик про збори і за добу ми спільними зусиллями змогли зібрати 21к гривень 😱

Це вже дуже круто, особливо з урахуванням того, як уповільнились збори у всіх. Але зупинятись поки що рано.
Додаю нижче реквізити за якими можна закинути на авто:

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/4UHCSTrsaz
Номер картки монобанки: 5375411207667879
Приватбанк: 5168745321949924
PayPal: aleksanderkud@gmail.com


Forward from: Літературний SLAM
На початку поточного сезону Lit Slam, восени 2021, ніхто й гадки не мав, що чекає попереду. Ми втратили близьких і домівки, розпорошилися різними містами та країнами. Але ми ніколи не втрачали віру в краще (і в ЗСУ). Попри всі перешкоди і випробування, наша спільнота виявила неймовірну силу, витримку і згуртованість💙💛

Настав час повернутися додому й закрити цей нескінченний сезон.

Завершуємо нашу спільну подорож крізь час і простір традиційним SLAM All Stars за участі переможців та фіналістів сезону 2021-2023 років.

Закриття сезону — це також можливість віддати шану нашому другу Віті Хаджиту. SLAM All Stars присвячений його пам’яті.

Продовжуємо підтримувати копійчиною наших військових. Цього разу збираємо на пікап рядовому Фіксику Письменному.

Коли: 27 травня, 18:00
Де: Switch Bar, пров. Інженерний, 9
Вхід: 100 грн — донат на пікап для відділення ПЗРК


Якби в мене була можливість опинитися в Харкові 27 травня, я би обов’язково був ☺️ тому, хто в Харкові - приходьте. Це того вартує




Заностальгував. Так і не релізнув трек до війни. Тепер точно архів є, як і назва пабліку :)




Вона посміхається
в кругляшку телеграма,
надсилає такі бажАні
поцілунки.
Її волосся закручені руни
спадають на акуратні груди.
Вона роздягається,
дивиться
прямо в камеру,
я задихаюсь
від побаченого
такого бажаного
і такого рідного.

Якщо й помирати
то тільки
від дотику до святині,
білошкірої німфи
з зірками на тілі.

Вона плаче…
її сльоза скочується,
одинока немов немовля,
що залишили в торбинці
біля монастиря,
та згодом,
з блакитного моря,
починає свій шлях ціла ріка.

Я хочу втішити і приголубити,
руки занурити
в рунічні накручені символи,
віднайти всі відповіді,
опинитись по той бік дійсності
телеграм-кругляшка.
Торкнутись шкіри,
осушити губами ці ріки,
та не допустити в майбутньому
хоч якусь відстань,
хоч якусь перепону
між нами.

Вона посміхається
знову
мій вдалий жарт
заклав новий поворот
у розмові,
зробив свою справу.
Моя німфа
дивиться в камеру.
З цієї сторони екрану,
я бачу круглу ікону,
встаю на коліна,
я кохаю тебе так сильно…

4.02-05.02.23

#вірші


Вона танцює

танок звільняє розум
від зайвих дум,
від зайвих шорохів,
скрежетань в середИні
під сонячним сплетінням,
де комок нервів.
Вона відчуває
своє воскресіння,
своє звільнення,
стає справжньою,
згадує,
що таке насолода,
що означає
таке знайоме,
але начебто втрачене
забуття.

Вона танцює
наче печерні люди,
заклинаючи вогонь
та воду, що стає вином,
яке починає горіти,
як і стопи її
від забутих рухів
в незручному взутті.

Завтра буде грім
в голові,
це відповідь від
Бога веселощів і
частина угоди
вчорашнього вечора,
але так недоречно
зазирати завчасно в майбутнє,
бо його не існує
допоки
вона
танцює.

4.02.23

#вірші


Вести щоденник,
щоб нічого не забути,
Забити на нього,
бо нема сил пам’ятати
дні тижня, місяці,
рік у спокуті
за помилки минулого
своїх пращурів.

Писати вірші,
щоб стало легше,
щоб думки вийшли,
наче пара з каструлі,
щоб слова злилися
наче ми з тобою,
в квартирі біля
Центрального ринку.

Я намагаюсь
уникати слова
«останній»,
дивна звичка пожежників і військових,
та коли кохані довго не бачаться,
то все має значення,
кожна хитрість,
аби точно
зустрітися знову.

#вірші


Коли є вільний час
коли вільний
коли?
Вколи
диклофенак
в жопу,
бо суглоби
перестають тримати,
бо суглоби
почали керувати
настроєм
та напрямком
думок.
Перевір байОк
в автоматі,
перевір чистоту затворної рами,
перевір як себе почувають
суглоби.
Пагорби обросли снігом,
скроні обросли сивиною,
дульник - іржою,
думки - порохом.
Зневажати на шорохи
в таку темну ніч,
поки останній патИк,
доживає свій вік у печі,
доки зуби відстукують незнайомий шифр,
сиди і мовчи,
сивій уві сні,
сирій як ті патики,
в цій клятій печі.

Час то летить, то повзе,
то ховається за перепони,
наслідує поведінку піхоти,
своїх опосередкованих заручників,
ситуативних мучеників,
чиїхось синів та дочок.
Дійти до точки,
та не перетнути межу,
повернутись
до тієї, що безмежно люблю,
та не з’їхати з глузду.
Ставлю цілі,
думаю про майбутнє,
грузно
ступаю на стежку,
що веде в невідомість.
Добре - коли починають працювати уколи,
біль покидає суглоби,
настає спокій, наче знову в утробі матері, забуваєш все.

29.01

#вірші #війна

20 last posts shown.

88

subscribers
Channel statistics