Вести щоденник,
щоб нічого не забути,
Забити на нього,
бо нема сил пам’ятати
дні тижня, місяці,
рік у спокуті
за помилки минулого
своїх пращурів.

Писати вірші,
щоб стало легше,
щоб думки вийшли,
наче пара з каструлі,
щоб слова злилися
наче ми з тобою,
в квартирі біля
Центрального ринку.

Я намагаюсь
уникати слова
«останній»,
дивна звичка пожежників і військових,
та коли кохані довго не бачаться,
то все має значення,
кожна хитрість,
аби точно
зустрітися знову.

#вірші