Доброго дня друзі.
Багато хто стежить за нашою зі Святом активністю знає, що ми здебільшого допомагаємо військовим. Не тому, що ми не хочемо допомагати всім, а, тому що, на жаль, наш із вами ресурс обмежений, а військовим допомагає менша кількість людей та фондів. Тож коли хтось долучається до допомоги військовим, ми завжди раді таким людям та вчинкам.
Цієї неділі ми з Ксенію везли подарунки двом військовим частинам(її хлопцям та нашим). Але оскільки наш маршрут вів нас повз Миколаїв, ми не могли відмовитися і завести гуманітарку допомогу для цивільних. Миколаєву зараз вкрай важко, він вивозить і за себе і за Одесу(а також за нашого лисого та всіх тих, для кого війна вже закінчилася), тож коли ми можемо якось допомогти - завжди беремося. Дякую Південній Паляниці за ці пакунки з їжею, ліками, теплими речами та питною водою. Повірте - все це дуже потрібно, на деяких адресатів без сліз неможливо дивитися.
Не забувайте, будь ласка, про це. Одеса спить спокійно в тому числі завдяки тому, що багато ракет та “балалаек” збивається над Миколаєвом. Але люди там не ламаються, кожна друга людина спитала нас, як справи в Одесі, чи літають над нами ракети та дрони, як часто лунає повітряні тривоги. Не хотілося їм казати, що у нас багато хто забув про війну. Тож ми і не стали. До того ж я знаю скільки людей працювало, щоб зібрати ці гроші, купити все необхідне, спакувати та підготувати для транспортування. Дякую їм за це велике.
Вам, друзі, велика подяка, що продовжуєте підтримувати нас. Грішми, постами, теплим словом. Повірте, це дуже мотивує. Ми знаємо, що нас багато. Тож прошу і вас не забувати про це. Разом - ми Сила. Разом - ми переможемо.
Всіх обійняв.
P.S. Нагадую, що хто в Одесі та котре потребує обіймів - наші зі Святом завжди відкриті для вас усіх) Пишіть, дзвонить, приїжджайте. Та не забувайте триматися та посміхатися. Адже все буде Україна.
Багато хто стежить за нашою зі Святом активністю знає, що ми здебільшого допомагаємо військовим. Не тому, що ми не хочемо допомагати всім, а, тому що, на жаль, наш із вами ресурс обмежений, а військовим допомагає менша кількість людей та фондів. Тож коли хтось долучається до допомоги військовим, ми завжди раді таким людям та вчинкам.
Цієї неділі ми з Ксенію везли подарунки двом військовим частинам(її хлопцям та нашим). Але оскільки наш маршрут вів нас повз Миколаїв, ми не могли відмовитися і завести гуманітарку допомогу для цивільних. Миколаєву зараз вкрай важко, він вивозить і за себе і за Одесу(а також за нашого лисого та всіх тих, для кого війна вже закінчилася), тож коли ми можемо якось допомогти - завжди беремося. Дякую Південній Паляниці за ці пакунки з їжею, ліками, теплими речами та питною водою. Повірте - все це дуже потрібно, на деяких адресатів без сліз неможливо дивитися.
Не забувайте, будь ласка, про це. Одеса спить спокійно в тому числі завдяки тому, що багато ракет та “балалаек” збивається над Миколаєвом. Але люди там не ламаються, кожна друга людина спитала нас, як справи в Одесі, чи літають над нами ракети та дрони, як часто лунає повітряні тривоги. Не хотілося їм казати, що у нас багато хто забув про війну. Тож ми і не стали. До того ж я знаю скільки людей працювало, щоб зібрати ці гроші, купити все необхідне, спакувати та підготувати для транспортування. Дякую їм за це велике.
Вам, друзі, велика подяка, що продовжуєте підтримувати нас. Грішми, постами, теплим словом. Повірте, це дуже мотивує. Ми знаємо, що нас багато. Тож прошу і вас не забувати про це. Разом - ми Сила. Разом - ми переможемо.
Всіх обійняв.
P.S. Нагадую, що хто в Одесі та котре потребує обіймів - наші зі Святом завжди відкриті для вас усіх) Пишіть, дзвонить, приїжджайте. Та не забувайте триматися та посміхатися. Адже все буде Україна.