«Плетіння»
Нитку на нитку і так без зупинки,
Вплітаю в творіння страждання і зливи.
Я хочу спочинку і хочу назад,
До тебе, на той малий матрац.
Сміятися мов діти і дивитись кіно,
Ну де ж ти? Чому ти покинув мене знов?
З очей на руки капають сльози, але ті все плетуть і плетуть,
Вже не знаю куди та стежка іх ниток: приведе мене до лап, чи до лагідних рук.
Я боюся піти не туди, та вибрати неправильний вузол,
Я не хочу знову чекати роки, поки шрами будуть боліти усюди.
Я знову вчуся довіряти, не боятися вколотись об голки,
Але після тебе, я більше не можу, не можу довіритись тим хто без зброї
#Віршик
Нитку на нитку і так без зупинки,
Вплітаю в творіння страждання і зливи.
Я хочу спочинку і хочу назад,
До тебе, на той малий матрац.
Сміятися мов діти і дивитись кіно,
Ну де ж ти? Чому ти покинув мене знов?
З очей на руки капають сльози, але ті все плетуть і плетуть,
Вже не знаю куди та стежка іх ниток: приведе мене до лап, чи до лагідних рук.
Я боюся піти не туди, та вибрати неправильний вузол,
Я не хочу знову чекати роки, поки шрами будуть боліти усюди.
Я знову вчуся довіряти, не боятися вколотись об голки,
Але після тебе, я більше не можу, не можу довіритись тим хто без зброї
#Віршик