#WOOSAN & au ; tw : suicide, mental breakdown
mist - ateez
1.07 ——◦———— 3.19
сьогодні весь день йшов дощ, і уйон вирішив провести останні кілька днів перед вихідними в самотність. точніше бути, це не він вирішив, а хонджун захворів. а чону хотілося подумати над своїми почуттями, яких останнім часом стало занадто багато.
але як би він не хотів це зробити, його постійно відвертали: то докучливі викладачі, то студенти, то сан, в очах якого сьогодні занадто багато радості.
- і що зробило тебе таким щасливим, сані? - уйон зацікавлено дивився за жестикуляцією сану. або, принаймні, намагалася бути уважним.
-....і загалом. уйоні, я розповів йому про свої почуття, - чхве закінчує свою розповідь і підіймає очі на юнака, який на секунду похмуро, - що з тобою? ти від хонджуна не заразився?
- ні, все добре, - знову посміхається, як і в минулі рази на такі розповіді про йосана.
ні, він правда був чудовим хлопцем і хорошим другом, умів готувати і вивчав кілька мов. такому хлопцеві повинен відповідати інший - його коханий. і вони так сильно підходив один одному. так, що уйону захотілося встати й піти, щоб випустити свої почуття там, де ніхто не побачить.
- я радий, що ви зустрічаєтеся, правда ! на весілля покличете?
сан засміявся, обіймаючи свого друга, і пообіцяв, що він буде сидіти з ними за одним столом.
***
- вибач, вибач, сані... - він не відчував болю від ножа: все тіло давно перестало її відчувати, коли чон уен зрозумів, що вмирає без надії на порятунок, - я не дотримаю свою частину обіцянки, вибач..
repost?
