Поселення Аюки

Вибачайте за відсутність постів, малюнок в процесі)

Все домальовано, тепер можу братися за це 😊

Всі інші художники ще за дня привітали з першим вересня, а я вирішила не засмучувати 😅

Від неї наче віє Наруто-вайбом , хех. Так то це довбанута з моєї сторі 😊

Всім привіт, що ви відчуваєте при думці ''сьогодні останній день літа"?
Чесно сказати, я — нічого. Ну типу літо пройшло, і що такого? Я все одно більше весну люблю і осінь теж чекаю, незважаючи на початок навчального року. Бо прекрасні деревця з жовтим і червоним листям, тисячі хризантем у нас на клумбі і прогулянки з подругами після школи — це все просто клас 😍. І завдяки цьому мені пофіг на вчителів, домашні завдання (ні, я їх роблю, все окей) і зайняту першу половину дня.
Як у вас із цим?

Передісторія

Сучасний світ… Він настільки повний інформації і технологій, що майже будь-яку річ, яка колись вважалася фантастикою, може пояснитися науковими шляхами і термінами. Хоч зараз досі існують віра в бога, містика й просто дивні речі, люди все менше переймаються цим і йдуть до чогось більш точного та перевіреного. Проте не все можна пояснити словами для народу, коли йде мова про сни, уяву, і те, як інколи вони дуже дивно, навіть лячно, переплітаються з реальністю.

Маленьке японське містечко Огісака — яскравий тому приклад. В цій місцині часто творилася якась паранормальщина: іноді уночі снувалися химерні людиноподібні силуети, а прості люди могли в один момент передбачати різні події і їх точні дати, від весілля до смерті…Деякі особи після травм бачили на свої очі чудовиськ і посеред білого дня.

Одним із таким осіб був Косаку Даймонт, чоловік з професією будівельника, дружиною і сином. Він задавався питанням, як можна перемогти створінь, що вбивали жителів цього мирного містечка заради поживи і додачі могутності. Мужик із деякими колегами, що теж бачили даних істот, наче помічали в собі багато незрозумілої сили, особливо тоді, коли ні про що не думали, аніж як напружити кінцівки, щоб кудись забратися чи щось підняти. Ця сила наче допомагала їм і йшла туди, куди і потрібно.

Але Даймонт — людина, яка могла здогадатися до всякої фігні. Одного разу він сів серед кімнати в своєму домі, закрив очі і почав концентрувати цю силу в ліву руку. Перед очима було все лише чорним з мільйонами малих блискучих місць, і це виглядало, мов нічне небо. Через дві хвилини в лівицю пішло набагато більше сили, ніж було до того, і назовні, як під його ім'я, з'явився діамант.

Чоловік продовжував так робити все частіше, тренувався, творив і вдосконалював техніки, передав досвід колегам, вони повторювали це і ось, через кілька років після початку, 8 червня 1905 року, було створено місце для людей з цією самою силою, якій дали назву ''амейорі'' (від фр. ''душа'' і яп. ''ніч''), зі своїми законами і методикою навчання різним базовим речам. А як же називатимуться ці люди? Ось цитата Даймонта: "Рятуємо не заради винагороди, а заради людських життів — типове гасло героїв. Але навіщо нам прозиватися героями? Ми — такі ж прості, із силою, яка є в усіх, в нас вона тільки підлягала розвитку. Тому давайте без усякого пафосу бути захисниками. Так і назвемося"

Минуло вже понад століття, нащадки Даймонта стали благородним родом, а Таємна організація захисників (скорочено ТОЗ) живе і процвітає по сей день, як місце, про яке звичайні люди не дізнаються, але воно дає спокій мешканцям Огісаки, всієї країни, а може навіть світу, хтозна)

#OC #історія

Що ж, затягувати не буду, тепер точно буде цей клятий пост 👌

Щось я для телеграму забагато написала, напевно постів буде два 🤔