поціновувач

буквально більшість українських діячів було вбито радянською владою. всіх, хто хоч раз піднімав питання про Україну карали...

цікаво, що саме в цей вечір на іншому краю світу, перетнувши Атлантичний океан, хор Кошиця виконує Щедрик перед 30-тисячним натовпом у Мексиці.

тепер, коли будете чути цю пісню, пам'ятайте, що це не просто «Щедрик», «Carol of the bells» чи мелодія з фільму «Один дома», це буквально спогад про боротьбу за українську культуру.

найцікавіше – це історія автора Щедрика – Миколи Леонтовича – звичайний сільський вчитель. колись він випустив свою першу збірку творів, з часом зрозумів, що щось там йому не подобається і скупив увесь свій тираж та знищив.

його учителем музики був Борислав Яворський. під час одного з занять вчитель попросив учня на ходу придумати якусь мелодію. ( у якості вправи). Леонтович кладе пальці на клавіші і звучать чотири ноти Щедрика.

потім у 1919 році цю композицію вирішує взяти в свій репертуар диригент Олександр Кошиць. перша прем'єра і зала завмирає. саме тоді Щедрик починає набувати величезної популярності.

якось ввечері 23 січня 1921 р. Микола Леонтович вечеряв разом з своїми батьками. хтось постукав у двері, на порозі стояв молодий хлопець, який дрижав від холоду. говорив він російською, вибачився, сказав, що заблукав і попросився переночувати. його нагодували та вклали спати в кімнаті в Леонтовича, а вночі прокинулися від звука пострілу. батько побіг до кімнати і побачив свого сина, який лежав на ліжку весь у крові і його очі, в яких останній раз спалахнуло на мить життя. біля нього стояв той самий гість, він посміхнувся батьку, наставив рушницю на нього, зв'язав всю сім'ю, забрав всі цінні речі з дому (гроші, документи, прикраси) і втік. ось так вбили автора Щедрика

хочу переслати сюди деякі пости з мого минулого каналу про Україну
думаю, вам буде цікаво

це звичайно треш, але я прочитаю

там по-моєму є ще 2 частина

читаю і думаю.. як в авторки вистачило сміливості не тільки описати ті всі сцени, а ще й випустити цілу книгу

хочу в кф з свідомими учасниками

після прочитання деяких віршів Симоненка дуже сильно захотілося мати його збірку віршів.. я відчуваю, що закохаюся в його творчість

відчувається те, що блог живий