Майже половина історії Рута Гроу позаду. Кілька тез про перші враження:

🔹 Це дуже динамічна оповідка і дуже кінематографічна.

🔹 Я би сказала, що головний герой фентезі “Принц Свободи” такий собі молодий Ітан Хант з магічними здібностями (принаймня я його собі так уявляю). Реально не очікувала на своєрідну шпигунську сюжетну арку і таємну організацію магів. За цей елемент плюсую, мені він подобається.

🔹 Хто не любить романтичної прози, може бути спокійним. Любовна лінія присутня, але ненав’язливо і без еротики. Як на мене, виглядає навіть дуже мило.

🔹 Персонажів небагато, відразу зрозуміло хто поганець, а хто герой. Хоча я надіюся, що автор в кінці підготував якусь підлість.

🔹 Зауважу, що оповідка розрахована на юнацьку аудиторію і якби вона потрапила мені до рук у мої 15-16 років в б пищала від захвату. Тут постійно щось несеться, щось відбувається, щось змінюється. Но тільки видихниш, як герой знову вплутується у нову прикрість. Словом, екшн на кожній сторінці.

Читаю далі.