А небо врешті є чудове,
І погляну уже не відвести,
Твої слова дають надію,
І хочеться її тримать в душі.
Ми разом знову через всі незгоди,
Ми разом знов через страхи,
Ти врешті знаєш, те що краще,
І це дається на взнаки.
А є таке життя прекрасне,
Коли приливи маю ті,
Я відчуваю день той ясний,
І мить солодких снів,
І барви врешті ті нові,
Емоції безперестанні,
То хочеться мені все мати
У моїй душі.
Для мене так важливо жити,
Жити, відривати ті світи,
Робити все нове, мов квіти,
За руки врешті лиш тебе тримать,
Щоб був зі мною,
Ц та твоя підтримка,
Щоб все змогли,
Змогли ми далі жить,
І відчувать в собі я ту пилинку,
І ту красу вже на собі,
Що я змогла,
Змогла вже я,
І це змогла та воля,
Та дотягнулася до тебе,
І більш ніщо уже не треба..
#вірш
І погляну уже не відвести,
Твої слова дають надію,
І хочеться її тримать в душі.
Ми разом знову через всі незгоди,
Ми разом знов через страхи,
Ти врешті знаєш, те що краще,
І це дається на взнаки.
А є таке життя прекрасне,
Коли приливи маю ті,
Я відчуваю день той ясний,
І мить солодких снів,
І барви врешті ті нові,
Емоції безперестанні,
То хочеться мені все мати
У моїй душі.
Для мене так важливо жити,
Жити, відривати ті світи,
Робити все нове, мов квіти,
За руки врешті лиш тебе тримать,
Щоб був зі мною,
Ц та твоя підтримка,
Щоб все змогли,
Змогли ми далі жить,
І відчувать в собі я ту пилинку,
І ту красу вже на собі,
Що я змогла,
Змогла вже я,
І це змогла та воля,
Та дотягнулася до тебе,
І більш ніщо уже не треба..
#вірш