🤩Як геральдична лілія в сучасну епоху стала ледь не головним символом монархізму та контрреволюції
Варто зазначити, що Fleur-de-lis протягом багатьох століть була офіційним гербом Франції — починаючи від перших Капетингів і закінчуючи Людовиком XVI та його багатостраждальним сином, Людовиком XVII. У традиційній французькій свідомості вона уособлювала триєдиний сакральний абсолют: символ непорочної чистоти, містичний зв'язок із Дівою Марією та богом дане королю право на управління державою. Проте сам символ зазнав кардинальної деконструкції сенсів, та завдяки цьому здобув свій колосальний світовий вплив починаючи з Французької революції. Особливо гостро це виявилося в часи якобінського терору і роялістського супротиву. Ставши гоненими роялісти зробили з неї один з основних символів, на одному рівні з білим прапором, аж до такого рівня що ці символи носили доволі онтологічний, екзистенціальний і інтимний сенс.
Саме масовим цей символ став для мас під час кривавих селянських повстань у регіонах Вандея та Бретань. Для французького селянства, чиє життя століттями трималося на землі та молитві, революція з Парижа принесла не «свободу», а тотальне руйнування та першу справді модерну війну а не феодальні розбірки. Головними причинами народного гніву стали систематичне осквернення всього святого, закриття церков та примусова рекрутчина. Понад те, хаотична політика республіки створила постійну загрозу провізійних криз, що регулярно призводило до реального голоду в провінціях. Не говорячи вже про шизофренію самого уряду на чолі з Робесп'єром, у якого судячи з всього була параноя.
Але найбільшими ударами для звичайного селянського люду стало: Штучна заміна християнства на раціоналістичний Культ Верховної Істоти Спроба Максиміліана Робесп'єра створити нову релігію, тим більше вже повністю знищуючи стару архаїчну язичницьку культуру галів, зазнала величезного осуду серед самих якобінців та прихильників концепту Просвітництва. Мовляв «більшість з прихильників просвітництва (віруючих просвітників: Руссо, Лок, Вольтер, Монтеск'є) і навіть атеїсти собі такого не дозволяли (Гольбах, Дені Дідро, Гельвецій). Тому що це банально противорічило. Як нам вже відомо лицемірним цінностям концепту та наративу просвіти. Та ось останнім найбільш важким ударом стало жорстоке поводження з принцом та вже на той час фактично королем Франції Людовиком ХVII якого весь час жорстоко мучили, що в кінцевому випадку він як мінімум офіційно помер від туберкульозу
Не менш важливим є те, що якобінський терор повністю відштовхнув від революції її початковий рушій — велику монополістичну буржуазію. (Хоча вважають що основними були підприємців та поміщики (середній-малий бізнес)). Якщо на початку представники великої промислової та фінансової буржуазії перебували в стані ейфорії, очікуючи на свободу ринку, на Смітовський рай, та на те що Республіка побудує їм світову бізнес імперію та те що вони переможуть британські компанії то прихід до влади радикалів швидко протверезив їх.
Запровадження диктатурою Робесп'єра жорсткого державного регулювання, драконівського закону про «Загальний максимум» цін та постійні конфіскації майна під гаслами боротьби зі «спекуляцією» фактично паралізували торгівлю. Будь-який успішний підприємець чи власник землі автоматично ставав кандидатом на плаху. Це змусило велику буржуазію та поміщиків масово підтримати Федералістське повстання (зокрема в Ліоні та Марселі). Та саме у Франції придумали прогресивні податки.
Варто зазначити, що Fleur-de-lis протягом багатьох століть була офіційним гербом Франції — починаючи від перших Капетингів і закінчуючи Людовиком XVI та його багатостраждальним сином, Людовиком XVII. У традиційній французькій свідомості вона уособлювала триєдиний сакральний абсолют: символ непорочної чистоти, містичний зв'язок із Дівою Марією та богом дане королю право на управління державою. Проте сам символ зазнав кардинальної деконструкції сенсів, та завдяки цьому здобув свій колосальний світовий вплив починаючи з Французької революції. Особливо гостро це виявилося в часи якобінського терору і роялістського супротиву. Ставши гоненими роялісти зробили з неї один з основних символів, на одному рівні з білим прапором, аж до такого рівня що ці символи носили доволі онтологічний, екзистенціальний і інтимний сенс.
Саме масовим цей символ став для мас під час кривавих селянських повстань у регіонах Вандея та Бретань. Для французького селянства, чиє життя століттями трималося на землі та молитві, революція з Парижа принесла не «свободу», а тотальне руйнування та першу справді модерну війну а не феодальні розбірки. Головними причинами народного гніву стали систематичне осквернення всього святого, закриття церков та примусова рекрутчина. Понад те, хаотична політика республіки створила постійну загрозу провізійних криз, що регулярно призводило до реального голоду в провінціях. Не говорячи вже про шизофренію самого уряду на чолі з Робесп'єром, у якого судячи з всього була параноя.
Але найбільшими ударами для звичайного селянського люду стало: Штучна заміна християнства на раціоналістичний Культ Верховної Істоти Спроба Максиміліана Робесп'єра створити нову релігію, тим більше вже повністю знищуючи стару архаїчну язичницьку культуру галів, зазнала величезного осуду серед самих якобінців та прихильників концепту Просвітництва. Мовляв «більшість з прихильників просвітництва (віруючих просвітників: Руссо, Лок, Вольтер, Монтеск'є) і навіть атеїсти собі такого не дозволяли (Гольбах, Дені Дідро, Гельвецій). Тому що це банально противорічило. Як нам вже відомо лицемірним цінностям концепту та наративу просвіти. Та ось останнім найбільш важким ударом стало жорстоке поводження з принцом та вже на той час фактично королем Франції Людовиком ХVII якого весь час жорстоко мучили, що в кінцевому випадку він як мінімум офіційно помер від туберкульозу
Не менш важливим є те, що якобінський терор повністю відштовхнув від революції її початковий рушій — велику монополістичну буржуазію. (Хоча вважають що основними були підприємців та поміщики (середній-малий бізнес)). Якщо на початку представники великої промислової та фінансової буржуазії перебували в стані ейфорії, очікуючи на свободу ринку, на Смітовський рай, та на те що Республіка побудує їм світову бізнес імперію та те що вони переможуть британські компанії то прихід до влади радикалів швидко протверезив їх.
Запровадження диктатурою Робесп'єра жорсткого державного регулювання, драконівського закону про «Загальний максимум» цін та постійні конфіскації майна під гаслами боротьби зі «спекуляцією» фактично паралізували торгівлю. Будь-який успішний підприємець чи власник землі автоматично ставав кандидатом на плаху. Це змусило велику буржуазію та поміщиків масово підтримати Федералістське повстання (зокрема в Ліоні та Марселі). Та саме у Франції придумали прогресивні податки.