Саме через це вони не були проти повернутися до так званого догматизму революції. Наостанок варто згадати ще владу Наполеона та його свободу преси, так як саме вона сформувала безліч екстравагантних та дивних авторів, які писали утопічні плани Наполеону. Найбільш відомими з них стали: Анрі де Сен-Сімон, Шарль Фур’є, Ніколя де Бонневіль, Франсуа-Еммануель Форе, Ретиф де ла Бретонн та Етьєн-Каспер Кабе, які сформували так звані соціалістичні теорії — «утопічний соціалізм» (або, за марксистською термінологією, «ненауковий соціалізм»).