якщо довго вдивлятись у море
можна побачити як нафтові вишки
тварини мезозою
стоять на самому горизонті
ніби от-от впадуть у безодню
можна помітити
як розвантажують кораблі
в найбільшому європейському порті
як рибалки нанизують на гачки кукурудзу
дістають північно-холодну рибу
з райдужними плавниками
як вода змиває сліди твоїх ніг
щойно притиснутих до вологих пісків
розлогого узбережжя

якщо довго дивитись на море
можна побачити в собі
привселюдну печаль
непозбувну тривогу
почути чорне клацання пам‘яті
зрештою можна
перетворитись на піну
білим пузиритись сонячно переливатись
і нічого більше не говорити
лише рахувати чайок
що літають низько-низько
прямісінько над тобою