Майстер Корабля

Це стало не просто книжкою. Це стало зародженням нової мрії. Це джерело життя та молодості, з якого ти розумієш чим воно є насправді. Це попередження, поки «сиве волосся тебе ще ні до чого не зобовʼязує». Це дух культури та слова мистецтва.

Я читала крізь текст, я дивилась, бачила, відчувала, але точно не просто читала. Я не можу сказати, чи рекомендую цю книжку, бо для мене це були словосполучення й образи, проте не сама історія. Сюжет же слугував полотном для цього всього. Тому той, кого сама картина на цьому полотні не вражає «може відкласти книжку, я не ображусь так, як образився б романіст, значить, іще не час йому читати мої мемуари, я, лежачи в могилі, можу почекати ще сотню-другу років».

Тепер мені здається, що будь-який текст, який я напишу, є дитячою лептою. Слова стали виходити дуже важко. Бо ніхто більше не писатиме так, як писав Яновський.