Type to search
Advanced channel search

TGStat Bot

Bot to get channel statistics without leaving Telegram
img
ad

Telegram Analytics

Subscribe to stay informed about TGStat news.
img
ad

SearcheeBot

Your guide in the world of telegram channels
img
ad

TGAlertsBot

Monitoring of keywords in channels and chats
img
ad

віка соняшник пише?

@ihyobytr
Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Is this your channel? Confirm Канал в реестре блогеров РКН? Confirm Channel history
Posts filter

віка соняшник пише?

26 Dec 2024, 02:44

Open in Telegram Share Report
Кроляча нора

я давно вже не вірю в Бога,
він помер десь на сході,
але знаю, що хтось таки послав тебе мені,
не знаю чому й за що.
можливо, це знову те випробування,
перевірка, як я засвоїла той урок,
погано, що я нічого не винесла для себе.

ти виглядаєш як вона тоді,
ті самі розмови, прогулянки, той самий комфорт.
я не могла найти тебе сама,
мені не могло так пощастити вдруге.
я не та людина.

але якби там не було, я не хочу думати про це,
хочу насолоджуватися кожним моментом з тобою.
ти - Сонце у моїй непроглядній темряві душі,
сподіваюсь, я хоч трохи тоді подобаюсь.

хай це буде тривати вічно,
я продам душу, тільки щоб це ніколи не змінювалось,
хай це триває хоч ще трохи довше.
дай мені повернутися в минуле.
додому.
20 1 1 6
віка соняшник пише?

19 Dec 2024, 23:45

Open in Telegram Share Report
літня ніч


ми сиділи з тобою при зірках,
на нашому місці,
посеред буденної розмови ти запитала чи є в мене щось що надихає,
чи є та людина заради якої хочеться звернути гори,
від одного погляду якої в тобі загоряється буремний вогонь
я відповіла, не задумуючись на хвилину,
розповіла як я їх люблю,
як їх вогонь життя надихає мої вірші,
а їхня усмішка може осяяти все місто,
розповіла те, наскільки легко мені з ними порозумітися,
й хоч ми дуже різні, всеодно десь в глибині душі ми однакові,
ти знаєш як складно мені відкриватися людям,
але коли це вони,
я навіть краплю не сумніваюсь в тому, що роблю й кажу,
ти питаєш чи зможуть вони колись дізнатися про всі мої думки,
я тяжко зітхаю й кажу що скоріше за все ні,
якби мені не хотілось щоб вони про все знали, я не можу дозволити собі знову впасти на те дно,
я не можу ризикнути собою,
тому,
вони ніколи нічого не дізнаються,
ти знаєш, що мене радує те,
що ми друзі,
ти знаєш про це більше за всіх...
42 1 1 6
віка соняшник пише?

17 Dec 2024, 16:55

Open in Telegram Share Report
Миттєвість...

Сьогодні ти лише школярка,
Прийшла до школи перший день,
А завтра вже доросла пані ,
Працюєш з восьмої по шосту,
Рахуєш до відпустки дні,
Втрачаєш сенс життя повільно.

Постійні сірі будні лиш інколи пояснює маленький, чорний комочок щастя,
Ти згадуєш як мріяла стати щасливою та успішною,
Як марила бути співачкою й ні про що не хвилюватись,
Жити своє щасливе життя у місті кохання.

Ах, повернути б ті роки, щасливе дитинство,
Наївні мрії, гаряче серце й впевненість,
Ніяких хвилювань й страхів,
Лише мрії, надії й бажання...
41 0 1 3
віка соняшник пише?

16 Dec 2024, 01:21

Open in Telegram Share Report
Слід

коли проходжу повз Дніпро, постійно згадую тебе,
хоча тебе тут й ніколи не було
я бачу тебе всюди, в деревах, у запаху вітру, в заході сонця
я хочу вийняти свої очі й не дивитись ніколи й нікуди,
це так нестерпно, попри все бачити тебе довкола

ті наші пісні, слова, жести
я не можу нічого робити, щоб не згадувати тебе
якби я знала що буде в останнє, певно зробила б це красиво

твій голос досі лунає десь вдалині,
постійно,
завжди,
всюди,
у всьому.

якби я не хотіла ти назавжди залишишся в мені,
ніколи не забудешся,
не загубишся,
не зникнеш
і я маю вчитися жити з цим,
хоч і не хочу цього
41 0 1 8
віка соняшник пише?

7 Nov 2024, 23:52

Open in Telegram Share Report
Дзеркало дому

О, місце спокою мого!
Ти з самого дитинства займало особливе місце в моєму серці.
Скільки пригод було з тобою!
Скільки свят ми відзначили разом!

Навіть коли здавалось що далі нема виходу,
Ти завжди дарувало мені щастя й затишок.

Потрібно побути на самоті й відпочити від світу?
Будь ласка, ти завжди мене підтримаєш!
Випав сніг й хочеться покататися на санчатах чи ковзанах?
Будеш дуже радо, головне не забути вдягтися по-тепліше.
Нарешті потеплішало й хочеться зібратись з друзями?
Вдягайте купальники, біжіть у Сільпо й найкращий пікнік гарантовано!
А літо!
А літо назавжди залишеться в окремій комірочці пам'яті, серед найкращих спогадів життя.

Я так хотіла б й далі тобою надихатися,
Та * * вбили тебе!
Тепер від тебе залишилась лише велика й суха яма,
Де інколи пролітає перекотиполе...
64 0 1 5 12
віка соняшник пише?

5 Oct 2024, 16:15

Open in Telegram Share Report
М.

Прогулюючись вечірнім містом, я дивлюсь на ревуче Дніпро і згадую тебе.
Як ти намагалась віднайти в мені спокій,
Поки твоє тіло горіло вогнем страсті,
А твої руки блукали наче...

Я досі пам'ятаю як горіли твої очі,
Поки ти розповідала про свій улюблений серіал.
Твої очі неначе великі каштани в осінньому парку
Чи дикої трави у моєму улюбленому лісі,
Переливались вогнем твого кохання.

Віддала б усе життя, аби знову побачити тебе, хоч на мить.
Знову відчути тепло твоїх обіймів,
Почути твій, так нагадуючий дім сміх,
Пограти твоїм чорним, як кава волоссям.

Скажи, чи згадуєш ти мене , дивлячись на вечірнє сонце?
Ти - мій сенс, моє серце, моя душа,
Тож благаю, скажи чи згодна ти провести це життя лиш удвох?
78 0 3 1 11
віка соняшник пише?

30 Jul 2024, 00:36

Open in Telegram Share Report
Небесні вартові

Хмари... Як багато їх на світі.
І жодна не схожа на іншу.
Одна тоненька, наче нитка чарівна,
Якою зшиють два світи.
Інша, як величезний корабель,
Що везе каву на інший кінець планети.

Гладкі, пухкі, рожеві й білі,
Швидкі й повільні,
Пливуть хмари по небесному океану,
Надихають людей на вірші, картини, кохання.
Нагадують казкове, минуле й майбутнє,
Дарують надію на краще,
Уносять з собою в країну Мрій.

Кошенята, леви й бджоли.
Автомобілі білі, літаки й човни.
Дерева, птахи й люди.
Живі, мертві й неіснуючі.
Які тільки не побачиш хмари.
І нема серед них двох однакових.
111 0 4 9
віка соняшник пише?

26 Jul 2024, 16:57

Open in Telegram Share Report
Каховське море

Глибока ніч. Тиша. Тривога.
Вибух. Вода. Хвиля.
Міжнародна реакція? Мовчання.
Жодної паніки, лише розчарування.

Надія на краще, в людей , в справедливість,
Розчиняється як сон після пробудження.
Чи будуть почуті їхні молитви?
Вони вже знають, що ні.

Щось обірвалося всередині,
Можливо, це були переконання.
Ця реальність не справжня.
Так не може бути,
Це
Несправедливо...

Я хочу, щоб всі вони і їхні діти,
І всі їх нащадки постійно відчували цей біль,
Я хочу їхніх смертей в муках,
Я хочу... наших людей назад.
Хочу прокинутись від цього жаху.
95 0 1 10
віка соняшник пише?

25 Jul 2024, 01:36

Open in Telegram Share Report
Мамонт

Кожен раз, коли дивлюсь на себе в дзеркало,
Бачу там якусь незнайомку,
Чиє волосся занадто темне,
Чиє обличчя надто кругле,
Чиї пальці більше схожі на сардельки, ніж на пальці красуні,
Чиє тіло займає надто багато місця.
І хоч в душі я відчуваю себе маленьким цуценям,
Загнутим в темний куток,
Проте, насправді я - мамонт.

Мамонт, який мав витерти тисячі років тому,
Який зайвий у цьому світі.
Мамонт, який постійно привертає увагу до себе,
Який один свого роду і ніколи не знайде своєї душі.

"Мамонт, який у всьому шукає красу,
Завжди сподівається на краще,
Дає що може кожному, хто цього потребує,
Не жаліє себе ніколи і намагається не здаватись".
Написано на його могилі.
Дехто згадує його з неймовірним теплом,
А хтось волів би ніколи й не чути про нього.
Але мамонт цей є й нікуди не зникає.
На жаль чи на щастя.
Хотів би він знати.
61 0 0 5 7
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Літо

Пізній вечір. Шум Дніпра. Тепло тебе.
Мрію, щоб цей день не завершувався ніколи.
Хочу ще сотню років отак сидіти коло тебе.
Благаю, зупинися часе, дай ще насолодитися цим моментом.

Як я про це мрію, лише ніч знає.
Я молюся богу при зорях щоночі,
Благаю, щоб ти ніколи не йшов, не кидав мене.
І я знаю, що він ніколи не почує, але я нізащо не перестану надіятись.

Як Місяць не може без Землі,
Так і я не можу без тебе.
Ти моє серце, мої мрії, мої таємниці.
Без тебе мій світ безбарвний й не чутний.

Прошу, будь поруч зі мною.
Будь ласка, допоможи мені тебе любити.
Благаю, стань моєю опорою.
Молю, не відпускай мене.
Я кохаю тебе, знай це...
56 0 4 4
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Холодний жовтий

мрії, що народилися у снах,
зникають з першим променем сонця.
мрії, які з'явилися під час щастя,
зникають з першим холодом.
мрії, що народилися у великих амбіціях,
розчиняються з першою реальністю.
мрії, які з'явилися вчора,
давно не існують сьогодні.

я сподівалась мене омине, не задіне, не ранить,
що буду як нормальна людина далі я жити,
але сподівання розвіялись з першим розумінням дійсності і тим хто я

мрія не здійсниться, бо я не струнка, висока, амбітна, впевнена в собі жінка.
мрія не справдиться, бо я не маю стільки наполегливості й сміливості для дій.
мрія не виповниться, бо в мене все ще не достатньо сил, щоб зробити буденні речі.
мрія залишиться мрією, бо я це я.

і я могла б все що треба зробити, перейти всі гори,
перепливсти всі моря й океани,
перепитати всіх людей на цьому безлюдному світі,
я б могла,
проте
я не роблю.

я залишусь зі своїми мріями на самоті у темряві,
й вони світять мені вогником надії,
вони зігрівають, в найскрутніші часи,
але як тільки я прокидаюсь я - лід.
40 0 0 3
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Крижане життя

сьогодні я гуляла в парку і відчула що,
сидячи на сонці не можу зігрітися
я застібнула свою куртку та накинула плед
а потім задумалась...

чи було мені взагалі сьогодні тепло?
а вчора?
а за весь минулий місяць?
за останні два роки?
за все своє нібито довге життя?

ні, ніколи не було
ти можеш думати, шо тобі тепло, але як тільки ти опиняєшся сам на сам, без нікого,
то весь холод починає морозити, ніби весь день проходив по жахливому морозу
цей холод до кісток
він протирає глибше і глибше і ти відчуваєш, що вже нічого не можеш зробити,
ти не можеш зігрітися, а через холод й навіть повернутися
ти буквально замерзаєш і вкриваєшся льодом
аж раптом ти чуєш як тебе хтось кличе
спочатку десь дуже далеко і ніби не в цьому світі,
але потім з'являються кольори і голос все гучніше
ти бачиш свій промінь надії,
що зветься "друг"
35 0 0 3
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Я живу в темряві

Я - ніхто і звуть мене ніяк.
Я живу в якомусь невідому місці,
Десь, далеко в темряві,
і не росту.

Моє існування лише даремне,
Воно, не має сенсу.
Я благаю про смерть, але вона лише сміється мені в обличчя.
Цікаво, а нащо?
Нащо я продовжую існувати?
Яка моя мета?
Яке моє покликання?
Для чого я?

Я живу в темряві, а отже й навіть не можу знайти друзів.
В мене є лише маааленький ліхтарик, який завжди поруч.
Толку від нього небагато, але дивлячись на нього, я не забуваю дихати.
Я часто думаю, що ж мені робити? Що шукати? Чого чекати?
Але я не можу дізнатися?
Як можна дізнатися щось нове, вивчите нову науку, якщо ти живеш далеко в темряві?
Якщо ти і є, темрява.
29 0 0 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Інструкція дружби

Я думаю, дружба це чудово
І знаю, що не дається вона легко.
Хоча, чи буває в цьому світі щось безвитратно?
Ой ні, ні точно. Ні з крапкою.

Якщо ти й дійсно хочеш справжнього щастя,
То доведеться душу дияволу продать.
Взяти цеглу, бетону й арматуру,
Молоток, пензлі та шляходери,
Завзяття із запасом, пляшку й друга.

Забудь про час. Забудь про втрати. Забудь про все.
Будуй. Будуй. Будуй.
Як щось зламається - переробляй!
Як не виходить, пробуй ще.
Пробуй. Пробуй. Пробуй.

Лиш потім як промайне час,
Ти й справді зможеш все це оцінити,
Най буде дім міцний й затишний,
І чутно буде завше дружній сміх,
Ти справді цього щастя заслужив.
36 0 1 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Людино!
Живи своє життя, насолоджуйся моментом!
Пам'ятай, допоки твій сусід росія,
Ти мусиш брати від життя все.
Ти, зобов'язан жити.

Люби цей світ, люби лани й ліси,
Люби степи й гори,
Люби моря, піски й грози,
Кохай її, люби його, пам'ятай себе.

Ти маєш жити вільно, не озираючись,
Забивши хуй на всіх й ЖИТИ.
Людино, живи, люби, твори,
Не забувай про щастя життя.
35 0 1 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Дитинство чи життя?

Накриваєшся другою подушкою,
Зажмурюєш очі.
Думаєш, що хоч трошки поможе.
Розумієш.

Ти йдеш гуляти, ти щаслива, радієш.
Спілкуєшся, бавишся, вигадуєш.
Обертаєшся.
Пляшка пива, цигарка, старий друг.

"А ми з татом сьогодні бавилися в одну дуже цікаву гру!"
"А ми, ходили в зоопарк!"
"А ми були в магазині й тато накупив мені різного-різного!"
А мій?

Плине час. Дорослішаєш. Пробачаєш. Забуваєш?
Ростеш. Живеш. Насолоджуєшся.
Плювок в тебе.
Йдеш до тата.
"Я нічого не можу зробити , розбирайся сама."
Плине час. Дорослішаєш. Не пробачаєш. Не забуваєш.
31 0 0 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Хочу чи... ні?
Я хочу, щоб її теплі
ніжні
м'які долоні
Заспокоювали мою грубу душу
Я хочу, щоб вони розчинились в мені

Я сподіваюсь вона мене не полише
Сподіваюсь не втопить
Сподіваюсь без ножа

Я не знаю чи хочу бути з нею
Але впевнена, що не зможу без неї
Хм, я
без неї?
Скоріше кішка без хвоста ніж
я
без неї
27 0 0 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
кидаю і тікаю





Вона
Вона вино, хоча й не п'є
Вона гірка, хоча й солодка
Вона чарівна, хоч...

Вона й не знає, що коїть.
Вона просто є.
Просто існує.

Її існування є казкою.
Хоча й раною.
Вона не знає що.

Вона не знає нічого про мене.
Не знає, що через неї я досі тут.
Не знає, що через неї я живу.
Не знає...
Вона...
24 0 0 2
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Дякую

Я дякую тобі від щирого серця,
За весь той час, що в нас був.
Ти дала мені дійсно багато,
Хоч й це була неправда.

Я ж хотіла тобі тільки щастя,
Намагалась дати тільки краще.
Проте лише наново витягувала нитку
І воно боліло синім розпачем.

Я знала, що ми приречені ще на початку,
Але мої окуляри були пришиті чимось невидимим,
Шкода, що це не була реалність.

Час йшов, нитки тонкішали, страх не вщухав.
Я бачила, як ти росла й щасливішала,
Поки я все ще була в теплому грудні.
Кажу тобі дякую за час і спогади,
За те що показала, що я розумна, але дуже слабка.
Будь щасливою, згадуй мене в ромашках.
Сподіваюсь ти теж можеш це.
16 0 0 1
віка соняшник пише?

22 Jul 2024, 20:17

Open in Telegram Share Report
Агонія

Я відкриваю наш чат і...
Не маю слів у голові.
Насправді, їх, як зірок на небі,
Але я не можу до них дотягнутися.
Я мрію постійно про спілкування з тобою,
Думаю, це було б неймовірно,
Таке блаженне щастя,
Шкода, що я така нікчемна.
Я дивлюся на тебе з друзями,
Ви такі неймовірні, як Friends.
Мене наповнюють ревнощі,
Я так хочу бути на їхньому місці.

Я хочу, щоб на мене так дивились,
Щоб з моїх жартів так само сміялись,
Щоб мене згадували, бо люблять,
Щоб мені писали просто, бо хочуть.
Я хочу відчувати цю любов,
Хочу знову довіритися і дружити,
Хочу, щоб мене почули,
Хочу знову бути такою сміливою.
Я хочу бути собою знову.
Я мрію покинути цю кімнату,
Хоча б назавжди.
Хіба я цього не вартую?
21 0 0 1
20 last posts shown.