тум
тум
ледь чутно
лунає до струсу мозку
сонячне сплетіння
дивується протуберанцям
горло зберігає безоар
з неспіваних пісень
та зів'ялого сміху
тум тум
тум тум
чомусь чекаю голоду
газова друза ввижається ватрою
на ватрі готую їжу
їжу, що живить плем'я
тум тум тум
тум тум тум
екрани закритих повік
показують прапрабабцю циганку
циганку, що сидить на призьбі
на різбленій призьбі палить люльку
тум-тум-тум
тум-тум-тум
це голос дикої жінки
жінки що живе у кожній
у кожній з моїх сестер
це поклик ледве живої?
чи стукіт її кісток?
тум-тум-тум
тум-тум-тум
жінко, яку с(по)ховали
під купою догматичних ковдр
за семи замками відповідності
за гірським хребтом з трьома вершинами
Хороша донька
Хороша дружина
Хороша мати
жінко, ти ще жива?
ТУМ-тум-тум
ТУМ-тум-тум
заплітає у зміну
дня й ночі
крові кожного місяця
кожної пори року
все суще прославлене
та благословенне
ТУМ-ТУМ-тум
ТУМ-ТУМ-тум
ходжу боса та сію
запліднюю землю
життям
ТУМ-ТУМ-ТУМ
ТУМ-ТУМ-ТУМ
танцюю гола у травах
до межі розсуваю ноги
щоб небо дивилось на мене
щоб зорі і небо і трави
всі були свідками
як щиро я віддаюся
віддаюся не чоловікові
який сьогодні зі мною
а всьому цілому світу
якому насправді належу
ТУМ-ТУМ-ТУМ!
ТУМ-ТУМ-ТУМ!
повертаю себе
по нігтику
по волосині
по кісточці
збираю себе
співаю
та бризкаю живою водою
на купку кісток в пустелі душі
ТУМ! ТУМ! ТУМ!
ТУМ! ТУМ! ТУМ!
сміюся
біжу на місяць
з горла пташиний клекіт
з серця вовчий вий
криниця душі тепер повна
пий мене, любий, пий
ТУМ!