Маркіян Лопачак

​​Президент української асоціації футболу нарешті зреагував на події довкола стадіону «Україна». Закликав місцеву владу «отямитися від емоцій і перейти до конкретних дій з порятунку стадіону «Україна»...

Добре, що пан Павелко пам'ятає славетні сторінки футбольної історії стадіону, закликаючи всіх нас спільно його рятувати. Але сьогодні виглядає на те, що у Львові всі спільно рятують стадіон «Україна» від дій чиновників тієї самої футбольної асоціації.

Де документи?
Де акти огляду стадіону бодай з найменшими зауваженнями щодо безпеки чи належного рівня проведення матчів?
Що конкретно там треба змінювати, реконструйовувати, перебудовувати?
Де хоч якась аргументація, чому на стадіоні «Україна» не можна приймати матчі найвищого рівня?
Чому у відповідь на конкретні запитання ми отримуємо безглузді розповіді про те, що хтось «знепритомнів» і має «опритомніти»?

Після довгоочікуваної реакції найвищої посадової особи українського футболу запитань стало більше, ніж відповідей. Де ті «відкритість та прозорість в діяльності Української асоціації футболу», про які пан Павелко розповідає ледь не в кожному своєму інтерв‘ю? Чому одній із найславетніших арен закривають доступ до Прем‘єр-ліги? Чому львів‘ян позбавляють права підтримувати СВОЇ команди на СВОЄМУ стадіоні? Чому Львів роблять заручником чиїхось незрозумілих амбіцій?

Ми не допустимо наруги над містом. І на стадіон «Україна» однозначно повернеться великий футбол.

​​З головою фракції «Європейська солідарність» Петром Адамиком відвідали Інформаційно-практичний Центр Безпеки Міста.
Зокрема, оцінили роботу системи відеоспостереження на вулицях Львова. Як засвідчила практика, це сприяє зниженню кількості злочинів і їхньому швидшому розкриттю. Нині рівень злочинності у Львові залишається досить високим, тож встановлення більшої кількості камер є до потреби. Будемо працювати над цим.

​​Щодо ситуації зі стадіоном «Україна».

Сьогодні разом головами всіх депутатських фракцій Львівської міської ради провели виїзне засідання на стадіоні.

За її результатами спільно звертаємось до Президента Української асоціації футболу Андрія Павелка з проханням надати супровідні документи, відповідним чином оформлені акти огляду стадіону «Україна» та перелік недоліків, порівняно з іншими стадіонами, через які стадіон «Україна» було позбавлено 3-ї категорії.
У разі отримання обґрунтованих зауважень від УАФ, Львівська міська рада готова оперативно докласти зусиль, аби усунути всі наявні недоліки задля повернення стадіону «Україна» 3-ї категорії.

Громада Львова та депутати Львівської міської ради зацікавленні в тому, щоб комунальний стадіон міста приймав матчі найвищого рівня та інші масові заходи, які будуть приносити доходи в казну стадіону для його утримання й розвитку.

​​Щодо майбутнього ЛАЗу.

Сьогодні на засіданні виконавчого комітету ухвалили рішення щодо планування території заводу. Позиція однозначна: там можуть бути розташовані ВИНЯТКОВО об‘єкти виробничого та громадського призначення з науковими та освітніми функціями, змінювати функціональне призначення земель — ЗАБОРОНЕНО.

Правду кажучи, трохи дивно, що виконавчі органи підготували це рішення аж тепер, коли аукціони із продажу боргів заводу вже почалися. Втім, добре, що хоча б так. І маємо довести цю справу до кінця.

Учора на пленарному засіданні міської ради було озвучене протокольне доручення виконавчим органам створити робочу групу з керівників усіх фракцій та профільних чиновників, щоби вони разом могли напрацювати чіткий план розвитку цієї території і конкретні правила, за якими там у майбутньому могли б працювати інвестори.

Це питання, до речі, піднімалося ще у минулій каденції, близько двох років тому. Тоді, мабуть пам’ятаєте, також було багато маніпуляцій довкола ЛАЗу (спершу без відома депутатського корпусу московському олігарху Чуркіну передавали 25 мільйонів неіснуючих «боргів», а потім ще і частину землі збиралися віддати під забудову). Вже тоді ми, депутати, вимагали створити таку робочу групу, яка не допустила би махінацій на ЛАЗі, але міська рада чомусь це загальмувала. Зараз пора нарешті процес запустити.

І найважливіше. Треба думати, як відновити промислове виробництво на ЛАЗі. Нам потрібні робочі місця і податки в бюджет. А потенціалу, щоби це втілити — предостатньо. Тим більше, що маємо успішний приклад Івано-Франківська. Там місто викупило у комунальну власність абсолютно збитковий Локомотиворемонтний завод і за кілька років перетворило його в успішне, прибуткове (!) підприємство. Як вони змогли, то і ми при бажанні зможемо.

Громада контролюватиме дільність чиновників.

З ініціативи депутатського корпусу створюємо новий орган у структурі Львівської міської ради — управління контролю за виконанням рішень ради.

Це управління не залежатиме ні від міського голови, ні від будь-кого іншого із чиновників, які підпадатимуть під перевірку, а буде синхронізоване з бюджетною комісією та підпорядковане депутатському корпусу. Воно професійно і на постійній основі перевірятиме все, що відбувається у міській раді — всі закупівлі, всі тендери, всі внески у статутні капітали комунальних підприємств, усю фінансово-господарську діяльність усіх виконавчих органів ради. І в результаті — більше не допускатиме зловживань та регулярно даватиме звіти громаді.

Сьогодні на сесії врешті затвердили документ, який передбачає створення цього органу — ухвалу про розмежування повноважень. За місяць-два управління вже працюватиме. Думаю, зміни будуть.

​​У Львові відкривається новий, з нуля збудований комунальний дитячий садочок!

Сьогодні проголосували за це на засіданні Львівської міської ради.

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 8 працюватиме на вул. Малоголосківській, 34. Ремонтні роботи там поки тривають, але забудовник, який створює садочок для міста, обіцяє закінчити все до початку навчального року. Територію облаштовано, приміщення доводять до ладу. Тим часом управління освіти вже закуповує необхідне обладнання.

Заплановано, що в цьому садочку зможуть навчатися 350 діток. Буде відкрито 18 груп — 4 групи раннього віку і 14 дошкільних груп. Також передбачено приміщення для створення групи для дітей з особливими освітніми потребами.

​​Це — Вікторія, їй 1 рік.
У дівчинки — рідкісне генетичне захворювання СМА (спінальна м'язова атрофія).
Це означає, що її м'язи з кожним днем слабнуть, а з часом вона повністю втратить здатність самостійно дихати.
Ліки від хвороби є — достатньо 1 уколу препарату Zolgensma (Золгенсма) фармацевтичної компанії Novartis.
Це найдорожча у світі ін'єкція, що коштує 2,3 млн доларів (65 млн грн).
Проте часу на збір обмаль – щодня хвороба прогресує і Вікторія втрачає свої моторні навички. Ліки треба ввести до досягнення дівчинкою 2 років. Кошти треба зібрати до вересня.
Давайте допоможемо разом!
Щоби допомогти врятувати Вікторію, переходьте за цим посиланням👇
https://cutt.ly/lmQNAe0
Поширюйте!

​​Починаємо готуватися до нової хвилі коронавірусу⛔️⚡️

В Україні фіксують перші випадки захворювань на новий штам #COVID19. Як інформують медики, він є ще небезпечнішим за попередні. Тому готуватися і страхуватися мусимо вже.

Сьогодні зібрали позачергове засідання міської комісії із надзвичайних ситуацій. Оцінили поточну ситуацію із захворюваністю в місті та скоординували подальші дії по трьох основних напрямках.

Перше — готовність лікарень. Найближчим часом потрібно зарезервувати щонайменше 3000 ліжкомісць для хворих на коронавірус і забезпечити їх киснем. Також — створити резерв медичних препаратів, які можуть знадобитися у випадку загострення пандемії.

Друге — вакцинація. Восени можемо знову очікувати спалах захворюваності, тож до того часу треба встигнути провакцинувати якомога більшу кількість людей. Тож зараз стоїть завдання максимально пришвидшити темпи вакцинації.

Третє — дотримання карантинних вимог та інформування населення. Слід напрацювати конкретні механізми, які дозволять посилити інформаційну кампанію та контроль за дотриманням протиепідемічних заходів у місті.

Сподіваємось, ресурсів і часу вистачить, щоби не допустити нового спалаху.
Будемо інформувати.
Бережіть здоров‘я!

​​Фото зроблене рівно 80 років тому.
30 червня 1941-го. На площі Ринок.
У кадрі — львів’яни в очікуванні проголошення Акта відновлення Української Держави.
За кілька днів після тієї знаменної події через відмову відкликати Акт німці арештували Степана Бандеру та Ярослава Стецька, згодом відправили до Заксенгаузена. Почалися масові арешти й розстріли членів ОУН.
Відстояти незалежність не вдалося. Але це стало початком нового етапу безкомпромісної боротьби за українську свободу, викликом української нації обом тодішнім поневолювачам — сталінському тоталітаризму та нацистській Німеччині, які розпочали страшну війну задля переділу світу.
Завдяки цьому зокрема нині живемо у незалежній державі. І ще відновимо її соборність.
Слава Героям!
Слава Україні!

​​О 19:15 буду в ефірі Народного толк-шоу на Телеканалі НТА. Вмикайте!

​​Конституції України — 25 років.
Велике свято, велика дата і великий фальш, якщо говорити відверто. Бо за стільки років Конституція так і не стала Основним законом для жодної з влад. Хоч вони на ній і присягали.
Тому, відзначаючи цей день, хочу побажати нам з вами лише одного — домогтися нарешті того, щоби День Конституції був не просто черговим вихідним, а справжнім державним святом. Для кожного українця й для влади насамперед.

​​Продовжуємо налагоджувати співпрацю Львова з іноземними державами.

Нині зустрівся із головою Товариства українсько-узбекистанської дружби Любомиром Башинським і головою Товариства українсько-азербайджанської дружби Степаном Козицьким.

Домовились найближчим часом створити у міській раді робочі групи з питань партнерства та запустити роботу, щоб уже нв осінь можна було планувати спільні проекти. Розраховуємо, що таким чином вдасться залучити до Львова нові інвестиції.

Дякую Юрію Котику за організацію зустрічі.

​​Сьогодні вітаємо з першим візитом до Львова віце-прем‘єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину.

Обговорили можливості активізації євроінтеграційних змін у місті. Як поінформувала пані Стефанішина, нині в пріоритеті уряду — відкриття Офісів євроінтеграції по всій Україні. За словами віце-прем‘єра, це має додати регіонам спроможності в реалізації великих інвестиційних проектів, зокрема — в участі у європейських транскордонних програмах та інших ініціативах ЄС.

Такі офіси вже півроку працюють в Херсоні і у Дніпрі. Хмельницький та Полтава завершують роботу над відкриттям. На черзі — й наш Львів.

Окреслив віце-прем‘єру своє бачення розвитку міста у цьому напрямку. Сподіваюсь, вдасться втілити заплановане на користь громади Львова вже найближчим часом.

​​Впродовж останніх п‘яти років Львів регулярно, ледь не щотижня, потрапляє в сміттєві скандали. Наші відходи знаходять по всій країні. На дорогах, полях, іноді навіть на злітних смугах аеродромів. І після цього нас, звісно, ганьблять. Ганьблять і львів‘ян, і сам Львів. Ганьблять незаслужено. Адже ні місто, ні його мешканці не винні в тому, що компанії, які займаються вивезенням відходів, виконують свої обов‘язки недобросовісно.

Сьогодні порушив цю проблему на засіданні виконавчого комітету. Саме розглядали рішення про проведення конкурсу на визначення перевізників, які працюватимуть у нас в найближчі три роки. Моя позиція: фірми, яких ЗМІ чи правоохоронні органи хоча би раз спіймали на порушеннях — НЕ МОЖУТЬ більше співпрацювати з міською радою. Категорично.

Вказав на це директору департаменту з питань поводження із відходами, який і куруватиме конкурс. Домовились, що збере інформацію про діяльність компаній, з якими мерія мала угоди в останні роки, і презентує депутатському корпусу. Будемо контролювати, щоб недобросовісних до цього конкурсу навіть не допустили.

​​Ще 101 Захисник України отримає фінансову допомогу в розмірі 100 000 грн з бюджету Львова.

За відповідне рішення проголосували сьогодні на засіданні виконавчого комітету.

Ухвалу, яка передбачає ці виплати, депутатський корпус Львівської міської ради затвердив ще у 2016 році. І з того часу допомогу отримали вже 4411 учасників московсько-української війни на загальну суму 441,1 млн грн.

Програма діятиме до 2022 року. До кінця цього року на неї передбачено 105 млн грн, а на наступний рік — 115 млн грн.

​​Рівно 20 років тому в ці дні до Львова завітав Папа Римський Іван Павло ІІ. Це була не просто знакова подія, а щось значно більше. Говорячи тоді про Україну, Папа неодноразово називав її «лабораторією». Як зауважив Митрополит Святослав, цим Святий мав на увазі, що ми, українці — особливий народ. Народ, де багато чого стається вперше. Народ, який своєю вірою й силою може послужити прикладом для всього світу. Вочевидь, вже тоді Папа передбачав нашу теперішню історію…

Сьогодні, до річниці візиту організували урочисту академію у Львівській міській раді. Разом з духовенством, Генеральним консулом Польщі Елізою Дзвонкевіч, міським головою й колегами-депутатами взяли участь у спецпогашенні пам’ятної марки «Укрпошти» та переглянули фільм про організацію паломництва Святого до України. А по обіді — проведемо урочисте відкриття проспекту Святого Івана Павла ІІ, перейменування якого напередодні затвердив депутатський корпус.

Пам‘ятаймо науку Святого!

​​Щодо будівництва нового спорткомплексу на Липинського.

Ще у 2018 році до Львівської міської ради звернувся заслужений майстер спорту України Андрій Стаднік. Запропонував втілити масштабний інвестиційний проект — збудувати мультифункціональний спортивний комплекс для боротьби та інших видів єдиноборств, а також готель для проживання спортсменів і кілька відкритих спортивних майданчиків.

Тоді виконком погодив детальний план території (ДПТ) під цей спорткомплекс, передбачивши також будівництво багаторівневого паркінгу, транспортної розв‘язки, а на майбутнє — ще й продовження трамвайного сполучення із будівництвом розворотного кільця. Згодом депутати доручили мерії провести інвестиційний конкурс під цей проект і відвели землю для будівництва. Але на тому все і затихло.

Нині разом з Андрієм, бізнес-омбудсменом Сергієм Кіралем та профільними спеціалістами ради провели нараду. Як з‘ясувалося, реалізацію проекту досі блокують одразу дві проблеми.

Перша — комунальна. Львівводоканал заявив про потребу побудувати колектор на тій ділянці, яку передбачено під будівництво спорткомплексу. Відтак поки немає ясності, чи можна в принципі щось там робити.

А друга — бізнесова. Зведення й обслуговування такого великого об‘єкта соціальної інфраструктури вимагає величезних фінансових вкладень. Тому зрозуміло, що потенційний інвестор, який покриватиме їх в інтересах міста, повинен отримати і свою вигоду. Отут наразі тривають дискусії: як зробити все максимально прозоро та чесно, щоби інвестиційний проект окупився як громаді міста, так і тому, хто захоче вкласти у нього свої власні кошти.

Поки домовились інтенсифікувати роботу. З‘ясуємо питання із Львівводоканалом, обговоримо з експертами можливі механізми співпраці між містом та підприємцями — і будемо рухатись. Хочеться вірити, що до кінця цієї каденції таки зможемо втілити цей проект.