Будь-який музикант знайомий з творчими кризами, радістю музикування з друзями, муками пошуку аплікатури, щоб ауфтакт звучав саме так, як хочеться, або довгими ночами роботи з партитурою і вибудовування балансу того самого акорду, до якого наближував десяток попередніх сторінок.
В додаток до цього спільного для усіх досвіду життя музиканта з України зіткнулося із новим викликом.
Кадри вибухів, бомбосховищ та зруйнованих будівель промайнули всім світом — and rightfully so, оскільки це реальність, з якою зіткну_лася кожн_а україн_ка.
Однак, ці кадри не показують, що відбувається за мить до та після події, яка розійшлася світовими медіа.
Ми вирішили дізнатися, що бачили та чули українські композитор_ки, вокаліст_ки, музикознави_ці, саксофоніст_ки впродовж останніх дванадцяти місяців.
Ми попросили їх поділитися з нами відео, які збереглися у галереях їхніх смартфонів, щоб розгледіти — крізь малесеньку призму музикантів-друзів KCMD — з чого складається життя нашого комʼюніті.
Наше життя — це концерти у Львові та Харкові, в органному залі та на станції метро. Наше життя — це благодійні шестигодинні онлайн-стріми, вечірки на свята, народні пісні, народження дітей і написання музики. Це, звісно, також нескінченний біль і оніміння. Біль, який сплітається у дивному міксі із ретрітами у лісі, Chemex у кавʼярнях третьої хвилі та спонтанними танцями на вулиці.
Ми відчуваємо крихкість життя. Ми обираємо наповнювати його сенсами, які дають сили робити наступний крок. Ми підтримуємо одне одного, ми презентуємо свою музику і свою культуру світові. Ми не потребуємо жалощів від колег з інших країн світу. Ми розраховуємо на солідарність.
Ми — є.
https://www.youtube.com/watch?v=cpvf_TJ6vrc
В додаток до цього спільного для усіх досвіду життя музиканта з України зіткнулося із новим викликом.
Кадри вибухів, бомбосховищ та зруйнованих будівель промайнули всім світом — and rightfully so, оскільки це реальність, з якою зіткну_лася кожн_а україн_ка.
Однак, ці кадри не показують, що відбувається за мить до та після події, яка розійшлася світовими медіа.
Ми вирішили дізнатися, що бачили та чули українські композитор_ки, вокаліст_ки, музикознави_ці, саксофоніст_ки впродовж останніх дванадцяти місяців.
Ми попросили їх поділитися з нами відео, які збереглися у галереях їхніх смартфонів, щоб розгледіти — крізь малесеньку призму музикантів-друзів KCMD — з чого складається життя нашого комʼюніті.
Наше життя — це концерти у Львові та Харкові, в органному залі та на станції метро. Наше життя — це благодійні шестигодинні онлайн-стріми, вечірки на свята, народні пісні, народження дітей і написання музики. Це, звісно, також нескінченний біль і оніміння. Біль, який сплітається у дивному міксі із ретрітами у лісі, Chemex у кавʼярнях третьої хвилі та спонтанними танцями на вулиці.
Ми відчуваємо крихкість життя. Ми обираємо наповнювати його сенсами, які дають сили робити наступний крок. Ми підтримуємо одне одного, ми презентуємо свою музику і свою культуру світові. Ми не потребуємо жалощів від колег з інших країн світу. Ми розраховуємо на солідарність.
Ми — є.
https://www.youtube.com/watch?v=cpvf_TJ6vrc