*néwos koyno


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


Random PIE & other stuff

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter


Порівняння камʼяних скульптур Ямної культури (згори) та скульптур з Хаккярі, східна Анатолія (пізня бронзова доба).


Гарного дня вам бажає Ковила дніпровська.


"Ооо, мені так подобається історія! Особливо Вікторіанська доба - джентльментство, романтизм, естетика вбрання... А як щодо тебе?"

Я, народжений на теренах Середньостогівської та Ямної культур:




Ось така вийшла невелика розповідь.

Ще залишаються питання:

1. Які "девайси" використовували праіндоєвропейці при створенні сиру і як його зберігали;
2. Чи могли б ми вважати такий сир хоча б їстівним, зважаючи на харчові уподобання XXI століття;
3. Можливо, недарма пиво і сир - найкраще поєднання після важкого трудового дня і зараз. Тільки тоді, звичайно, навантаження у людей були зовсім іншого характеру.
4. Еt cetera, et cetera...

Дуже, дуже великий обсяг роботи попереду...
Можливо на цьому каналі я через деякий час спробую реконструювати страви 5-6к-річної давнини.

Stay safe 👋


Кефір – це молочний продукт, поширений у більшості країн Східної Європи, ферментований так званою кефірною закваскою, симбіотичною спільнотою лактобактерій і дріжджів.

Структура цієї закваски дуже незвичайна, і всі виділені дослідниками культури простежують своє походження до спільного джерела, яке, ймовірно, вперше було знайдено в горах Кавказу (Prado, M. R. 2015).

Таким чином, кефір, ймовірно, потрапив через Євразійський степ від Кавказу до Китаю не пізніше третього тисячоріччя до н.е.

По суті, я вважаю цілком імовірним, що Ямна культура створила свій сир, ферментуючи його кефірною закваскою. І, безсумнівно, виробництво такого сиру цілком можна було б повторити в домашніх умовах.


Це уявлення ще більше підтверджується декількома знахідками залишків такого сиру з третього тисячоліття до нашої ери в Таримському басейні.

Крім того, як зазначено в доказах спеціалістів з протеоміки (науки про білки, прим.), які проводили дослідження щодо виробництва кефіру в Китаї ранньої бронзової доби (Yang, Y. et. al. 2014), цей сир був згорнутий за допомогою лактоферметації.

Однак це була не чиста культура Lactobacillus, яку можна було б знайти в йогурті та більшості інших сучасних кисломолочних продуктів. Цей сир також містив Saccharomyces (пивні дріжджі), тобто це був "кефірний" сир.


Говорячи про сир: було реконструйовано два відповідних праіндоєвропейських кореня:

*sū-ro- (кислий, гіркий, солоний; сир)
*ku̯at(h)- (бродити, ставати кислим)

Оскільки обидва кореня асоціюються з "кислим", доцільно вважати, що ранній сир був кислотним і вироблявся з додаванням деякої кислої речовини або лактоферментації молока, а не з використанням сичужного ферменту (речовини, яку виділяє шлунок рогатої худоби).


З того часу я зробив припущення, що це може бути доказом праіндоєвропейської традиції варіння гіркого пива, яке потенційно називають *h₂elut.

Крім того, я припускаю, що можливо відтворити певні аспекти праіндоєвропейської кухні за допомогою поєднання методів лінгвістики та археології, а також порівняння кухонь сучасних індоєвропейських культур.

У решті публікації я детальніше розповім про свої дослідження молочних продуктів і, зокрема, сиру.


Мій перший прорив стався після прочитання «Біологічної перспективи хетського пивоваріння» (Brown, M. 2018).

Стаття відкриває новий погляд на стародавній анатолійський ель, головною особливістю якого є гіркість, на відміну від шумерського та єгипетського більш солодкого пива.

Ще одна відмінність полягає в тому, як починався процес бродіння: у випадку шумерського пива дріжджову культуру культивували в тісті (bappir), тоді як свіжі розливи хеттського пива, здається, повторно «підживлювались» елем із попередньої партії.

Пиво Скандинавії бронзової доби було так само гірким (проте з болотяним миртом, а не споришем) та з використанням, переважно, ячмінного солоду.


Мене давно захоплювала індоєвропеїстика. Не через те, що я такий гордий бути мовним нащадком цієї спільноти, а скоріше мене хвилював перетин лінгвістики, генетики та археології при вивченні побуту індоєвропейців.

Понад десять років я був зацікавлений у історичному та доісторичному приготуванні їжі, і найбільший обсяг знань я отримав, передусім, у скандинавській кулінарії бронзового та залізного віку.

Однак після детальнішого вивчення хетської кухні та її відмінностей від харчової культури навколишніх цивілізацій стало очевидно, що певні аспекти кулінарних звичок хеттів були ближчими до Скандинавії, ніж до Леванту.


Далі - переклад цікавого поста на Реддіт автора Tewteh з r/IndoEuropean


Буде оріджинал контент і трошки цупитиму з інших каналів. Але обовʼязково з репостом, як чесний індоєвропеєць.

13 last posts shown.

12

subscribers
Channel statistics