Серед усіх збірок малої прози Кортасар поки що «йде» у мене найкраще. Звісно, я маю упередження і давню любов до нього, тому це не дивно ☺️

Прочитала сьогодні зранку третє оповідання у книзі «Усі вогні – вогонь» і це такий щільний потік свідомості! Просто вау!

До того ж у оповіданні транслюються думки не однієї людини, а 4 і більше, суцільним текстом. Часто, як в цьому фрагменті на фото, в одному реченні можуть «говорити» дві особи🫨

Люблю такі експерименти з формою та змістом. А в такому майстерному виконанні, це просто насолода🤌🙂‍↔️