СЛОВНИК ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ВАСИЛЯ СТУСА
(РІДКОВЖИВАНІ СЛОВА ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКІ НОВОТВОРИ)
http://ukrlife.org/main/minerva/slovnykstus.htmОт щойно в
https://t.me/vrajennya_chat довелося пояснити людині про те, що якщо вона читає українську книжку і не всі слова розуміє, причина може бути в багатстві мовного запасу автора. Свого часу відкриттям для мене було розмаїття мови віршів Василя Стуса, причому далеко не всі слова, ним вживані, вдавалося зрозуміти без суттєвих пошуків. Аж тут рідкість 17-річної давнини виклали онлайн на блюдечці і можна знову зануритися в цікавинки.
БРÉЗКЛИЙ, -а, -е. Набряклий, опухлий.
Рухається, зазираючи в брезклу воду. (ВЦ:160).
ДОДÓСВІТ, -у, ч., інд.-авт. Світанок.
Там ще додосвіт. Смерком облягло/ ледачі верби, сторожкі тополі… (П-2:13).
ЗÁШПОРИ, -ів, мн., розм. 1. Гострий біль від морозу, холоду. Зашпори зайшли – з’явилося відчутт я гострого болю від морозу, холоду (звичайно в пальцях рук, ніг). 2. перен. Переживання, страх, душевний біль.
Калина/ біліла так і бігла так од плоту,/ що ледь побачиш – зашпори зайдуть. (ЗД:78); Церква святої Ірини/ криком кричить із імли./ Мабуть, тобі вже, мій сину,/ зашпори в душу зайшли. (ЧТ:173).
Мрія же.