чиясь нотатка


Channel's geo and language: not specified, not specified
Category: not specified


захламована комора: @kuakuai
я: @y0unist

Related channels

Channel's geo and language
not specified, not specified
Category
not specified
Statistics
Posts filter


немає нічого простішого
ніж дати всесвіту сісти собі на шию

нехай зануриться пальцями в кучері

зірки оминають наші голови
з тої причини, що дуже змучені

просто вимагають:
розплющуй очі; дивись на сонце 

і дай серцю як слід нуртувати

прийми світло і забудь зневіру
як сирота має забути слово "матір"

і я забуваю, і забувають мої зіниці
про існування поза вогняної кулі

про щось, окрім жевріючих кавових зерен

тільки зірка, що йде назустріч,
тільки я, що йде крізь терен


make love not war
вигукує блокпостна плита
і хуй їй шо скажеш
вона об'єктивно права

генетично прописано долею
цій шаленій нації
шаленіти на серце —
безнадійно коханці

нині у конфєтно-ракетній фазі
я що, сказала "ракетній"?
ну, правильно,  у нас же війна
нащо тоді ця блокпостна плита

сміливі вільно кохати парканами,
фарбою, трафаретом, буквою
"янка, клянусь, только тьі"
"путин хуйло", "соль" ,"не люди ментьі"

коротше, клуби по - інтересах
тематика суто любовна:
як підірвати бункер
і по-скільки нині бавовна


десь під входом до бомбосховища


15.03


15.03


Forward from: Unknown
Аххахахахахаххаха
Чисто choose your fighter
1. Ми помрем не в Парижі, а в провінційній постелі що потом кишить і слізьми
2. Ми помрем не в Парижі, бо взагалі не помремо. А ще заженемо поезії прутень у дупу добі


поетика


ан-та-на-на-рі-ву, антананаріву
уповання днів моїх, острове, ти – останній, кому я вірю

тож, рятуй мене, рятуй!
від поганої рими та пихатих мужчин
чи поганих мужчин та пихатої рими? менше з тим!

просто врятуй мене, дай занутиритися пальцями в пісок
дай собі відчути мою шкіру на дотик
і я буду з тобою доти, доки буде зв'язок

просто заступи від мене все
крім гарцуючого язика хвилі
нуж-бо, милий!

заховай мене на пальмовій гілці
де не буде видно охлялого лиця
дивись-но! вівця! одна-друга-третя



я лічитиму їх поки сонце не перетравить мої кістки
я лічитиму їх поки жар не поглине моєї плоті
і тільки після цього, тільки потім!

можна буде летіти додому
лишаючи по собі попіл
і сліди
        учорашньої
                         втоми


співай мені колискові, боже
бо він залишив без сну

прибери зіллям небо —
він залишив собі весну

грійся, боже, ти у моїх обіймах,
бо він не знає морозу

тепер на твоїх плечах рима,
бо він лише поважає прозу;

і не заступи від мене страждань,
бо я цьому світові певно
або щоб впасти комусь до ніг
або прожити даремно

25.06.22


Господе, скажи мі, чи ти створив качу,
аби та пливла по Тисині?
Чи створив ти, боже, українця
щоб він підірвався на міні?

Коли накрив її своїм тілом,
Коли без вагань приніс себе в жертву
Скажи мі, Всевишній,
чи живуть вони щоб померти?

Коли ти давав їм душу й тіло
Чи знав ти про їхній гімн?
І нащо тоді ти,Всевишній,
дав лихові стільки мін?

Коли ти заснував свободу і вклав її
в українські серця
Чи знав ти, Господе,
що кожний із них піде до кінця?


15.06.22


визнаю, під кінець здулась.. але воно ж пишеться!


коли суне злива у повітрі не лишається місця
бо вся увага належить їй
вібрує трава, дерева німіють листям
готові до рішучих дій

збирайся, макоцвітний, в тижневі мандри
гнівити атмосферний тиск
відіграй свою ламану совість в нарди
перевіримо вдачу і хист

громовиця в червні майстерно латає рани
а хуга – це інший сезон
бруд із сіллю стіче і прочинить брами
люди ті, час, напевно, не той




стихійно збочена театральною драмою
я ітиму далі,
і це змушує мене визнати
її авторська світлість не без фаталі

для поезії це цілком природньо
говорити про біль
але кажучи чисту правду –
зараз буяє бузок і на морі штиль

бо засунула в аквабокс свою голову
а там закінчилась вода
та допоки дурно і доки молодо
очевидно, що то не біда

хіба що окупований Мелітополь
зараз гостро болить
але і те буде нами здолано
а зараз, не розбудіть жінку – жінка спить.


порядок, мене розбудила катя і сказала, що у нас англійська через 5 хвилин


якщо столицю збудить радіопопіл
передаю привіт і права на нотатки
бережіть та плекайте як рідні
мої безіменні статки

забавна чтука – бажання це написати
що вдієш.. таки йде війна
якщо каштани збудить радіопопіл
моїм останнім словом буде ім'я


люди так люблять


не пишу віршів, нема про що
зацвітає вишня,
хтось од мене пішов

не грюкаючи, тихо зібравши одяг
я б не помітила –
по ногах пішов протяг

прохолодно, кінець квітня
вишні ще не довго лишилось
скоро нова сага – літня




добре, що ми в нотатці
з другої строфи колись мабуть хороший вірш народиться:)

20 last posts shown.

34

subscribers
Channel statistics