Як зійдуть сніги із гір потоками, ой, глибокими, навесні.
Квіткою наснишся синьоокою, вдалині мені, вдалині…
Але осінь отой слід листям ще не вкрила, бо до тебе навесні я повернусь, мила…
Твої руки я візьму знову в свої руки, не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!.