Magic of my life,
10 років тому,
що було 10 років тому?
я не пам’ятаю.
з того часу в мені квітли забуті квіти
вони маскувалися під знайомі обличча
я не пам’ятаю, як я створювала алгоритми
я не пам’ятаю, що хотіла створити у світі
те, де я себе знаходжу
стукіт годинника через твоє плече
відповідає на всі питання
матриця мене перегортає
відмикає себе
створює те натхнення
з якого потім летять вогні
знову далі в холодний простір
в якому всі дуже темні, всі
ніби кисню ніколи не існувало
ніби все це закритий простір
ти цілуєш мене через цю площину води
чи це просто весняні дощі
що вперше з'явилися на сторінках тому
що був написаний в дев'ятнадцятому столітті
вісімнадцять, сімнадцять, десять, пять, три.
очі відкриваються з того боку життя, зі спини
що відбувається в різноманітності світу
де той маленький вогник що ми дали тобі?
ці голоси, що супроводжують все життя
перепитуючи - в який бік розгортати можливості?
роздивляючись все на потрібній швидкості
чи встигаєш ти?
зараз не дивись, з іншої сторони мають бути нові сни
світ очікує від тебе наповнення, ти маєш етапи ці
фіксувати, окреслювати, формувати,
потім продовжувати танцювати
ці форми змін, оточення і всередині
витримаєш чи ні?
тільки моя справа і відповідальність
скільки ще днів дощів?
з неба до землі, з неба до землі
скільки ще спроб зупинки?
чи можливо себе взагалі не рухати?
#biomatter_txt #mimotion #poetry #poetry_ua #вірш #поезія #sky #clear #spring
https://www.instagram.com/p/Bx9uzQ3BIiI/?igshid=5nygv4bhgn1i