Інститут Економічного Лідерства

🧐На вашу думку, скільки в Україні існує регуляторних інструментів?

Правильна відповідь – понад 1000.

Однак точну цифру назвати неможливо через недоліки регуляторного поля. Водночас максимальна кількість, передбачена законодавством, – 120.

Така кількість інструментів створює простір для бюрократії, а бюрократія породжує корупцію.

Грузинський реформатор Каха Бендукідзе казав, що чим більше законів, тим більше корупції.

📌Інститут Економічного Лідерства долучений до роботи Міжвідомчої робочої групи з питань дерегуляцій і вже майже рік адвокатує скорочення регуляторних інструментів.

У каруселі ми підготували матеріал про те, чому дерегуляції насправді стосуються кожного громадянина та необхідні. 👉

Ознайомитись зі згаданим дослідженням повністю можна за посиланням.

📊У 1992 році російські економісти пророкували цій країні інтеграцію в «новий союзний договір» через сильну економічну кризу. Зараз вона посідає 18 місце з 190 країн світу за рівнем легкості ведення підприємницької діяльності.

🇪🇪Мова про Естонію, де ринкові реформи відбулись швидше, ніж будь-де на пострадянському просторі.

❓Як економічна безвихідь та кризи можуть стати періодом можливостей для економічного дива? Читайте у каруселі 👉

❌Верховна Рада відправила урядовий законопроєкт про реформування БЕБ на доопрацювання.

Як повідомляє перший заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк, народні депутати провалили голосування за урядового законопроєкту про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) у першому читанні. Для ухвалення рішення не вистачило чотирьох голосів.

✍🏻 До того ж, міністр юстиції Денис Малюська запевняв, що 22 лютого влада провела «інтенсивні дискусії» з Міжнародним валютним фондом та послами країн G7. Він наголосив про домовленість про те, що урядовий проект закону буде доопрацьовано до другого читання, «щоб повністю виконати рекомендації наших міжнародних партнерів».

Громадськість, бізнес-асоціації та міжнародні експерти активно виступали проти урядового варіанту реформи через його половинчасті міри, зокрема щодо переатестації працівників Бюро.

📛 Однак депутатський законопроєкт №10088-1, про який схвально відгукувалась бізнес-спільнота, відмовили ставити на голосування. Про основні відмінності між урядовим та депутатським законопроєктом ми розповідали тут.

Громадянське суспільство має і далі продовжувати тиснути на владу і вимагати голосування щодо законопроєкту №10088-1. На сьогоднішній день цей варіант реформи є найбільш ефективним.

🤞🏻 Інститут Економічного Лідерства підтримує законопроєкт 10008-1 як потенційну спробу перезавантажити Бюро економічної безпеки. Водночас регламентування діяльності БЕБ вимагає вдосконалення, а саме:

✅ порядку звільнення недобросовісних працівників;

✅ відповідальність співробітників БЕБ за неправомірні силові дії в ході розслідування;

✅ забезпечення роботи аналітичної складової Бюро та публічності результатів роботи.

📑Для кращого розуміння того, що не так з законопроєктом №10439 в порівнянні з депутатською ініціативою пропонуємо вам стислу інфографіку вище.

Як бачимо з порівняльної таблиці, урядовий законопроєкт № 10439 залишає достатньо великий простір для ризиків. Наприклад, політичного вмотивованого вибору кандидата на голову Директора БЕБ або провал голосування через різні позиції міжнародних експертів та представників КМУ.

🙅🏼Найгіршою частиною законопроєкту є відсутність критеріїв переатестації працівників БЕБ, коли питання переатестації є одним з ключових, адже саме від цього залежить, чи буде ефективно очищений і перезавантажений орган.

Також, він зберігає можливість БЕБ залучати оперативників інших правоохоронних органів до процесу слідства, що порушує незалежність інституції. Законопроєкт КМУ не має забовʼязання щодо можливості зателефонувати адвокату під час обшуків, а також ніяк не запобігає силовому вилученню майна. Бізнес залишається беззахисним перед силовиками.

❌Звертаємо увагу на те, що урядова реформа не відповідає рекомендації послів “Групи семи”, зокрема переатестації працівників. Урядовий законопроєкт відкладає це на рік після закінчення війни.

❓Однак чи банально “доживе” український бізнес до цього терміну та буде в змозі підтримувати економіку за умов свавілля правоохоронних органів? Сумніваємось.

🚚 «Нова Пошта» стала частиною буденності українців. На сьогоднішній день компанія фактично сформувала ринок послуг експрес-доставки. 13 лютого «Новій Пошті» виповнилось 23 роки і за цей час вона сформувала власний бренд, що асоціюється в нас зі швидкістю та зручністю.

📉 Компанія пройшло шлях від бажання двох університетських друзів заснувати спільну справу до штату в більш ніж 35 000 працівників. Це може стати цікавою та надихаючою історії успіху.

❓Нас цікавить, чому компанія є феноменом на ринку, як вона спростувала одну з найпопулярніших мейнстрімних економічних теорій та вистояла під час повномасштабного вторгнення.

Через неефективну роботу державних органів бюджет втрачає 200-240 морд грн – дослідження

✍️Українськи аналітики підрахували бюджетні витрати через найбільші схем ухилення від оподаткування в Україні.

🤯Зʼясувалось, що тільки через неефективну роботу митниці, податкової та Бюро економічної безпеки бюджет недоотримує 200-240 млрд гривень.

👆🏻Нагадаємо, що реформування БЕБ протягом довгого часу залишається пріоритетом для влади.

Зокрема 29 січня 2024 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт №10439 щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки. Перезавантаження органу є також однією з основних вимог міжнародних партнерів.

Однак законопроєкт містить низку недоліків. Зокрема ризикований механізм формування конкурсної комісії, відсутність вимог щодо переатестації працівників та відсутність аналітичного супроводу роботи органу.

📑 На жаль, автори законопроєкту не врахували ті чинники, що успішно вплинули на реформування НАБУ та НАЗК.

Перед тим, як пропонувати збільшення податків, що влада робить у Національній стратегії доходів, варто проаналізувати, як можливо зменшити втрати бюджету.

🔗 Корумповані та непрозорі інституції приносять економіці більше шкоди, ніж спрощена система оподаткування.

⛔️ Протягом останніх днів все більше українських підприємців публічно скаржаться на умови ведення бізнесу в Україні.

💼 22 січня після арешту Ігоря Мазепи та публічного резонансу навколо цієї справи віцепрем'єр-міністри Юлія Свириденко і Михайло Федоров разом з головою ВР Русланом Стефанчуком прийняли близько 20 бізнесменів, щоб обговорити проблеми підприємців з правоохоронцями.

🗣Видання Forbes спілкувалось з учасниками зустрічі.

⭕️ Один зі співрозмовників-бізнесменів заявив, що підприємців обурюють дії правоохоронців, які продовжують влаштовувати «маски-шоу» та відкривати численні кримінальні справи стосовно діяльності бізнесу.

⭕️ Підприємці також скаржились на те, що після зустрічі з президентом щодо тиску на бізнес, яка була півроку тому, ситуація не змінилась, а тільки погіршилась і “перейшла всі межі”.

🖇 Співзасновник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк в інтервʼю виданню Forbes також заявив, що бізнес-умови в Україні зараз гірші, ніж до початку повномасштабної війни.

📌 Бізнесмен зауважив, що підприємцям “закручують гайки” та перешкоджають їхній діяльності такими методами, яких не було “навіть за Януковича”.

📝 Сьогодні українське суспільство стоїть перед загрозою втрати економічних свобод через надширокі повноваження державних органів в умовах війни. Однак стратегією для влади має бути не витискання з бізнесу якомога більше ресурсів, а повна свобода для нього. Без цього реалізувати повністю економічний потенціал країни неможливо.