Перша його реакція також було здивуванням, він не зводив з мене очей, а точніше з мого вбрання і мого волосся.
- Що з твоїм волоссям... і взагалі, ти хто? Батько послав тебе? - ні вітання тобі, ні привіт... ні навіть дякую, хоч щоправда, не знаю, за що... Волосся його моє цікавить... Це, в принципі, зрозуміло. Воно має яскраво виражений білий колір. У цьому кольорі моя дивина. Бо з таким кольором я народилася. За молодості пробувала фарбувати, але фарба буквально наступного дня зникала. Нічого не брало. Колись мені пояснювали, що це, найімовірніше, аномально-сильний пігмент, що в природі, до мого випадку, навіть не зустрічався. Ну а я давно звикла бути такою блондинкою.
- А що з ними? Ти що ніколи блондинок не бачив? Просто колір волосся такий! - поясняю я.
- Блондинок? Хто такі блондинки? Це якийсь клан? - здивувався хлопець. А мене дивує його запитання.

✅ Читати можна за посиланням:
https://booknet.ua/book/yudzhi-b421924

https://bookuruk.com/read/2183