я - хтива сука
я така хтива
і я така сука.
харкни мені в рот,
заламай мені руки.
роби все що хочеш
і все, що не можна.
зі мною можна.
я розпусна і грішна.
увійди туди, куди не дозволяла колишня.
я кайфую від запахів
покарай мене замахом.
мене не лякає насилля, коли грішу
я тебе оближу
як собака я
з вулиці - мені усе лайно смакує
ти рукою змахуєш
і даєш мені ляпаса,
що аж зірочки падають
і я точно втрачаю ґлузд,
а точніше - втрачаю свідомість.
ти мене втрачаєш натомість.
і уже не суєш - суєтишся.
перевіряєш пульс, потім тиск ти.
ахаха, ти б термометр ще припер!
ти втрачаєш мене,
я втрачаю себе,
я втрачаю свідомість тепер.
я
закриваюсь в кімнаті.
я
у рожевому платті.
я
чую як відкривається шафа,
де мама ховає знаряддя.
мене били в дитинстві.
мене били в дитинстві.
мене били.
і нехай мені скоро тридцять,
такий досвід,
що й досі у сні чуєш звуки знайомі,
що дибки волосся.
я доросла давно і тепер,
але досі ловлю флешбеки,
як в кімнаті у літню спеку
мені рвала волосся,
заламувала руки,
називала нездарою, ношею, мукою.
і, здається, ледь не зламала парочку ребер.
сказала - я виросту сукою.
я виросла сукою,
підстилкою, німфоманкою,
але я не тобі за це дякую.
я багато за що тобі дякую,
але точно не за ці спогади,
за ради бога,
піди, дінься, розмагніться,
прости, відпусти.
я не хочу в розпусти мить
щоразу вертатись туди.
стою на колінах,
неначе тоді,
коли 8 годин
я стояла в кутку на гречці.
він на мене кричить
так само як ти
і як не крути,
коли він замахнеться - знову в уяві ти.
ну, благаю, просто піди!
я піду.
все в порядку, просто не снідала.
не сміши, гроші на таксі
я сама собі якось виділю.
так незручно вийшло.
посміємося? смішно.
правда, твоє чоло стало трохи сивішим
зовсім трошки.
в мене, по правді, в самої, мабуть,
сьогодні з‘явилися нові зморшки.
не суть.
бувай! (поки стримую я ще блювоту)
все гаразд! зустрінемося на роботі.
я така хтива
і я така сука.
харкни мені в рот,
заламай мені руки.
роби все що хочеш
і все, що не можна.
зі мною можна.
я розпусна і грішна.
увійди туди, куди не дозволяла колишня.
я кайфую від запахів
покарай мене замахом.
мене не лякає насилля, коли грішу
я тебе оближу
як собака я
з вулиці - мені усе лайно смакує
ти рукою змахуєш
і даєш мені ляпаса,
що аж зірочки падають
і я точно втрачаю ґлузд,
а точніше - втрачаю свідомість.
ти мене втрачаєш натомість.
і уже не суєш - суєтишся.
перевіряєш пульс, потім тиск ти.
ахаха, ти б термометр ще припер!
ти втрачаєш мене,
я втрачаю себе,
я втрачаю свідомість тепер.
я
закриваюсь в кімнаті.
я
у рожевому платті.
я
чую як відкривається шафа,
де мама ховає знаряддя.
мене били в дитинстві.
мене били в дитинстві.
мене били.
і нехай мені скоро тридцять,
такий досвід,
що й досі у сні чуєш звуки знайомі,
що дибки волосся.
я доросла давно і тепер,
але досі ловлю флешбеки,
як в кімнаті у літню спеку
мені рвала волосся,
заламувала руки,
називала нездарою, ношею, мукою.
і, здається, ледь не зламала парочку ребер.
сказала - я виросту сукою.
я виросла сукою,
підстилкою, німфоманкою,
але я не тобі за це дякую.
я багато за що тобі дякую,
але точно не за ці спогади,
за ради бога,
піди, дінься, розмагніться,
прости, відпусти.
я не хочу в розпусти мить
щоразу вертатись туди.
стою на колінах,
неначе тоді,
коли 8 годин
я стояла в кутку на гречці.
він на мене кричить
так само як ти
і як не крути,
коли він замахнеться - знову в уяві ти.
ну, благаю, просто піди!
я піду.
все в порядку, просто не снідала.
не сміши, гроші на таксі
я сама собі якось виділю.
так незручно вийшло.
посміємося? смішно.
правда, твоє чоло стало трохи сивішим
зовсім трошки.
в мене, по правді, в самої, мабуть,
сьогодні з‘явилися нові зморшки.
не суть.
бувай! (поки стримую я ще блювоту)
все гаразд! зустрінемося на роботі.