Кабінет Непийко

Одна з відмінностей між МРО(межовий розлад особистості) та КПТСР (комплексний посттравматичний стресовий розлад) полягає в тому, що людина, в якої МРО, шукає вражень, щоб відчути себе, а людина, яка пережила травму, шукає вражень, щоб відволіктися від себе.

Адаптація — це здатність змінюватися у відповідь на зміни в навколишньому середовищі та повертатися до гнучкості після вирішення завдання. Це процес, який має початок і кінець.
Реакція на стрес — це тимчасова мобілізація ресурсів під конкретне навантаження. Вона є витратною, але функціональною: організм витрачає резерви, щоб вирішити завдання, а потім відновлює їх.
Дезадаптація — це момент, коли реакція перестає бути реакцією і стає станом. Система застрягає у відповіді на загрозу, якої, можливо, вже давно немає.

Робота з залежностями та травмами ускладнюється тим, що і залежності, і травми підтримують ідентичність, яка формувалася протягом багатьох років.

У терапії важливим є прийняття. Тому для терапевта надзвичайно важливо розуміти межі свого розуміння та толерантності.

Запис на консультацію @nepiko

Скажіть мені, до чого ви регресуєте у моменти стресу, і я скажу вам, хто ви.

У нашому мозку є 3 мережі, співвідношення роботи яких забезпечує нашу повсякденну активність.
Default Mode Network, DMN — мережа пасивного режиму
Central Executive Network, CEN / Task-Positive Network — виконавча мережа
Salience Network, SN — мережа значущості, яка допомагає перемикатися між першими двома.
Активність цих мереж і перемикання між режимами їхньої роботи визначають і те, як відбуватиметься адаптація, і те, що буде порушуватися за тривалого навантаження.
ПТСР, наприклад, — це гіперреактивна мережа значущості SN + ослаблена/дезорганізована мережа пасивного режиму DMN і CEN; перемикання між ними порушене.
Депресія — внутрішнє самореферентне мислення DMN гірше відокремлюється від систем значущості; ефективна взаємодія з CEN слабша.
ОКР — помилці/сумніву постійно надається висока значущість; DMN недостатньо вимикається під час виконання завдання; порушена робота CEN і CSTC-контурів.
СДУГ — нестабільне пригнічення DMN під час виконання завдання та порушена взаємодія з виконавчими й салієнтними мережами.
МРО — нестабільність взаємодії DMN, SN і CEN плюс порушення амігдало-префронтальних контурів.

Одна з труднощів у роботі з травмою: визнавати насильство як насильство буває складно, коли ти живеш у стані постійного насильства. Визнати насильство – це означає показати свою вразливість, біль, слабкість. Поки ти демонструєш, що тобі не боляче, ти залишаєшся захищеним.