Рецензія на Emotional Anhedonia — Distraction Noise Oratorium (2020) від Ксенії ЯнусКиївський лейбл Erythrole Ukoplakia і далі тішить своїх слухачів справді андерграундними виконавцями, тож сьогодні в центрі нашої уваги п’ятий реліз проєкту Emotional Anhedonia. Як уже заведено на лейблі, цей реліз кросжанровий, експериментальний та похмурий. ...
Альбом "Distraction Noise Oratorium" можна було б жартівливо описати як відображення в магічному (звичайно, що чорному) дзеркалі ASMR треку від Укрзалізниці, яке попри своє синтетичне та синкретичне походження набагато чесніше та яскравіше малює перед очима картинки того, що відбувається у вагонах та за їхніми вікнами. У першому треку нас зустрічає такий рідний і, як завжди, незрозумілий голос жіночки-дикторки, що кличе нас почати нашу мандрівку. Якщо нам пощастить та ми правильно зрозуміємо почуте з гучномовця вокзалу й не спізнимось на посадку, то вже в другому треку матимемо змогу насолодитися задзеркальними (брудні товсті вікна відзеркалюють самі себе та дають змогу побачити не тільки те, що ззовні, а й те, що всередині) саундколажами. Подорож починається…
Якщо ви очікуєте, що цей альбом стане черговим атмосферним фоновим нойзом, то нав‘язливі гітарні та синтезаторні мелодії можуть вас розчарувати, але якщо ні до чого не готуватися та дозволити музиці заволодіти вашими думками, розчинити свою увагу в мінливих станах, спричинених шумом та менш абстрактними музичними елементами, ця подорож стане приємною та незабутньою. ...
Альбом містить у своїх назвах підказки для розуміння окремих елементів шуму, іноді абстрактні та абсурдні (жаби, які читали Сартра). Але й без пояснень альбом прозорий і зрозумілий (для кожного по-своєму, але багатогранність образів, їхня дисперсія та симбіоз, абстрактність та відсутність єдиного правильного чи наближеного до такого тлумачення робить його універсальним висловом)....
Повний текст рецензії тут.#neformatcomua #ambient #noise
