джмелі

як би то мовити щоби так рясно
алеї вкриваються рястом смарагдовим
дмелі тріпочуть в прозорі портали
розм'яклі від сонця і літньої спраги
ми пробудженні ранком тендітним
ця мить до спішіння – час для обіймів
ламелі поскрипують під сонливою ніжністю
ця мить прекрасна
ця мить чарівності

як би то мовити щоби так рясно
мені стає тепло
коли посміхаєшся
коли цілуєш
кажеш "доброго раночку"
день розливається
з турки кавою