***я знаю
страх не шукає собі друзів
але я йому знайшов
себе
і пересохлими губами
прошепотів
що не знаю
чи досі крутиться планета
чи існує любов
або пам'ять
я знаю
страху вистачає самотності
але треба соціалізуватися
виповзати на вулицю
та контактувати з людьми
і страх нарешті зробив це
коли я повів його за руку
позбавлену пальців
я знаю
страх багато мовчить
плаче темними ночами
вчиться думати
або говорити
але виходить лише мичати
і хрипіти
азбука дається йому складно
я привів страх у світ
не підкажеш,
як мене називають
серед живих?
кажуть,
мене кличуть смертю
але я не вірю
занадто гарно
звучить це слово
Євген Кушнирік#поезія #ЄвгенКушнирік