***
марш починався з притишених кроків
марш трясовинників і землерийок
марш скінчився криком жінки
жінки – що мешкає попід рікою
ніби під прозорим склом
вабить до себе материньскою любов’ю
четвертого сина
вабить четвертим словом
не забирай його
прошу я непевно
а ти впізнаєш мене за страхом у голосі
проклинаєш мене
і я вже не молюсь
натомість плачу
день і ніч плачу до твоєї ріки
і зміцнюється твоє скло
і зміцнюється твій голос
але у мені дух землі
я у землі
я – земля
мій біль дає життя землерийкам
землерийки накликають трясовинників
на честь совісті починається марш
наймасштабніший марш
кричи жінко
кричи
нехай трісне скло ріки
твій крик здатний давати життя
так само як і мій біль
я даю життя маршам проти тебе
а ти даєш життя новому сину
а син – епосі
п’ять
шість
сім
вісім
дев’ять
десять
#мано