Звук, ці баси, здійнявся галас, музика лунає по периметру студії та поза нею. Стукіт взуття об підлогу. Плавні та ніжні переходи, з руху на рух. Взаємодія партнерів, та посмішка на їхніх вустах так і сіяла. Постійний шорох та, тупання ніг, одяг взлітає до гори та при піднімається від різких рухів. Музика стає то тихіше то голосніше, бас стихає та додає гучності. Ритм так і ллється, з велетенських колонок, а рухи партнерів по танцю, додають більше гармонійності, один одному. Та танець стає надто гармонійним, та бездоганим. Ці короки, вперед, назад, в ліво, в право, знову в перед, стрибок, прекрасний перехід рук, взаємодія партнерів сяючою посмішкою. Розслаблення тіла та повний контроль, музики. Начебто танець богів на який можна дивитися вічність, настільки це прекрасно виглядає. Партнери викладаються на повну, вкладаючи в сам танець свою душу, серце, та всі страхи, переживання, віру, мрію, та все життя. В старанному, та бездоганомму танці злилися, бездоганні
𝐘𝐨𝐤𝐨𝐡𝐚𝐦𝐚 та бездоганні
sunshby
