під час війни страждають не тільки люди. страждає наша культурна спадщина, яку стирають з лиця землі з тією ж наснагою.
їхня ціль — знищити нас як націю. а для цього не вистачить усунути людей. це більше. насамперед йдуть мова (яку багато хто вважає неважливою) за руку з культурою.
Бердянськ.
Половецькі баби, які простояли не одну тисячу років (якщо точніше, то датуються вони 6-13 століттям). так, ви все правильно прочитали. стояли, та вже не стоять. бо російська армія зруйнувала їх. так, як щодня намагається зруйнувати й нашу державу.
Іванків.
навмисно спалений музей із картинами Марії Приймаченко. на щастя, місцевим жителям удалося врятувати частинку нашої культурної спадщини. проте факт залишається фактом — вони хотіли їх знищити.
Бородянка.
розстріляний пам‘ятник Тарасу Шевченку. чи є цьому сенс? ні. але й він є загрозою для російської армії. чергова, на жаль, вдала спроба знищити нашу культуру, а точніше — одну із культурних пам‘яток.
Сковородинівка.
спалений музей Григорія Сковороди. і знову знищення нашої культурної спадщини. нашої національної ідентичності.
це — не все.
це — лише частина.
щодня росія скоює подібні злочини світового рівня. щодня вбиває нас як фізично, так і духовно.
що ти можеш зробити, аби допомогти?
поширюй.
цей пост, створи власний, виклади відео в тікток, але не мовчи. не уподібнюйся росіянам, яких так зневажаєш.
