я давно стала помічати за собою що я розмито все бачу і ось нещодавно на репетиціії ми сиділи в залі дивилися відео про нас малих на екрані і там були слова щоб читати , а я їх не бачила і я запитала в однокласниці яка біля мене сиділа чи бачить вона їх і вона сказала що та. я вже тоді зрозуміла що вже капець.
в мого брата короткозорість. місяців 5 тому в нього це виявили і батьки потратились на це, через що я зараз відтягувала і не розказувала бо в мене і з серцем проблеми (про це вони знають) , і випускний , і вступ (а на це для мене треба дуже багато грошей) тому я й мовчала бо з грошима завжди туго.
але ось я сиджу і розумію що я прям дууже хуйово бачу і думала мож це через те, що я сонна , але з цікавості я попросила в брата його окуляри (добре що додумалась)
і стала в кінці кімнати втупившись на поличку з книжками
без окулярів я бачу тільки обриси кожної книжки окремо , колір і трохи обриси назв , а з окулярами я бачу і назву, і навіть потертості які на них є
ну я вже думаю відтягувати напевно не треба бо ще нафіг всліпну капець як і сказала батькам ех...
мені так важко що я їх настільки обтягую цим... типу в цьому році на мене й так багато витрат йде, а тут ще треба знайти тисяч 6-7..
оххх.....