Без позитиву

Всі ці системи і ракети в тій чи іншій мірі існували , як і виробничі потужності для них .
Відповідно реалізація в тій чи іншій мірі озвучених мною проектів цілком можлива в близькій перспективі.
Єдине, це питання фінансування.

Також сьогодні озвучу думки про ППО і те ,що ми могли б отримати в теорії, в близькій перспективі:
СД-300
Гібридні системи ППО на основі :
УП-277
Р-27

Про СД-300 - це умовний аналог С-300 , на вітчизняному обладнанні з новими ракетами дальністю ураження до 100 км. (Так , не так далеко як у С-300ПМ-2) .

В 2021-му році було заявлено, що на доведення цієї системи потрібно ~2 роки. Припустимо, що роботи проводилися - відповідно, теоретично через рік , або в кінці року можливе перше застосування цієї системи .
Якщо роботи не проводилися , то є мало причин по яким ми не маємо це робити.

З приводу Р-27 - адаптувати її для наземного пуску , або для пуску з 9К35 "Стрела-10" , що зменшить дефіцит засобів ураження і дозволить застосовувати їх з більшої кількості носіїв для оборони від ракет і низьколетячих цілей.

З приводу УП-277 - ситуація нагадує, щось середнє між СД-300 і Р-27 .

Сьогодні ми стикаємося з фактом того , що за нашою спиною нічого немає.

Це тяжко усвідомити , але треба прийняти факт того , що ніхто крім нас не зацікавлений в веденні бойових дій.

Вся ця підтримка України в більшості своїй націлена на підтримку життєдіяльності, але не більше.

Згадайте основні фрази лідерів заходу :
"Ми не дозволимо Україні програти" саме "не дозволимо програти" , не "Ми допоможемо Україні перемогти" , а саме лиш "не програти" . Як це розуміти? По факту варіантів багато , це досить туманний вислів. Але враховуючи рівень підтримки - це виглядає як : Україна однозначно буде існувати як країна , але не в тих межах яких вона визнана світом.

І це ми бачимо у всій підтримці - обмеження стосовно застосування, обмеження в кількості і постійне затягування строків - оскільки це не пріоритет для них.

Порівняння з Ізраілем (звісно там інший рівень співпраці) : Коли Тель-Авіву необхідні були терміново ракети для систем ППО/ПРО - США доставили їх літаком протягом декількох днів.

В нашому випадку, ми отримуємо лиш необхідний для існування мінімум.

Що ж ми можемо/маємо зробити?

Основний акцент - виробництво власних засобів ураження, відповідно і свобода їх застосування.

Війна буде тривалою , не варто розраховувати, що через 2 роки вона завершиться.

Тому слід готуватися , слід створювати виробничі потужності, слід знищувати виробничі потужності ворога .

Удари по НПЗ прекрасний тому приклад . І таких об'єктів ще дуже багато. Не всі вони сховані за Уралом.

Через декілька років при нинішній тенденції - ми обов'язково перейдемо на карткову систему з повною мобілізацією населення і залученням його в пріоритетних напрямках ВПК . Це і жінок стосується також , війна зрівняє всіх - хочете ви того чи ні - це стосується всіх.

Ті хто покинули країну - я вас вітаю , ви маєте декілька років на підготовку . Після чого буде дуже багато роботи у Міністерстві закордонних справ в плані вашого примусового повернення. І повірте , якщо зараз Мугабдінов і Нванбе повертають в Африку і Сирію - то і вас обов'язково повернуть , особливо коли це буде безкоштовною акцією для держави в якій ви зараз.

Сьогодні ще окремо озвучу думки про резерви РФ в плані бронетехніки.

Деякі джерела і люди , що профільно займаються аналізом супутникових знімків деяких районів РФ ,стверджують, що запасів танків у них ще достатньо для ведення бойових дій в нинішньому темпі - приблизно на 2 роки.

Так от любі друзі, у нас таких запасів техніки немає. Так , благо ми втрачаємо кратно менше техніки за русаків , але ми її втрачаємо.

Що ми можемо зробити? Є декілька варіантів:
Перший - відновити виробництво умовних Т-64/80 за кордоном , умовно орендувати старий совковий танкобудівний завод десь в Чехії чи Польщі. Чому саме Т-64/80 а не Т-72? Тому, що більшість наших оборонних підприємств якраз працювало і сподіваюсь ,що працює над модернізацією саме цих ОБТ. Відповідно це замикання фінансових потоків в середині країни - відповідно стимулювання розвитку. Ми подібне бачимо з БпЛА та MRAP-ами , виробництво яких кратно збільшилося , але через відсутність держ.замовлення їм необхідно експортувати продукцію.

Другий - зібрати все трофеї і вже виходячи з їх кількості формувати підрозділи без асорті яке зараз присутнє , де в одному підрозділі може бути і Т-72 і Т-80 і Т-62 ...
Так , це кардинально не вирішить кількісну перевагу ворога , але зменшить навантаження на логістику і навіть в деяких випадках дозволить отримати додаткову техніку яку відновлять (не всі експлуатанти Т-80 здатні його обслуговувати правильно , що призводить до поломок (не критичний) які не дозволяють його подальшу експлуатацію) .

Третій - все ж намагатися виторгувати залишки радянської техніки і озброєння з Африки, Азії і т.д. Це найскладніший варіант , бо в нинішній час всі кратно піднімають ціни на все , що ми можемо експлуатувати.

Якось давно нічого не писав , та і толком приводу не було .
Сьогодні я не буду писати про "виключення правок стосовно унормовування ротацій/демобілізації" оскільки за мене вже тисячі людей сказали все ,що можна і не можна сказати - а кого слухати - обирати вам.

Я думаю сьогодні можна було б поговорити про те , що прямо зараз русаки копають екскаваторами які вилучили у цивілів на окупованій території і копають вони ними в день та вночі 28/9 і найбільш цікаве те - що копають вони ними ± в 3-7 км від ЛБЗ.

І це проблема , проблема , бо ми вже давно перейшли в окопну війну зразка 1917-го і досі дозволяємо ворогу вільно посилювати свої позиції.

Перспективи? Я думаю щось говорити не доцільно, достатньо лиш нагадати наскільки важко даються прориви за укріплені рубежі.

Що ж нам робити? Тут є два варіанти.
Перший - також гнати техніку ближче до переднього краю , позиції за 7+ км від ЛБЗ це добре , але вони потрібні ближче.

Другий - всіляко знищувати інженерну техніку ворога , так , ви скажете - вони лопатами вириють - так , вириють , але не за тиждень, а за декілька місяців. А це час , додатковий час який нам дуже потрібен.

Що ж ми очікуємо? Ми очікуємо манни небесної інакше описати ситуацію я не можу.

На тему ЗСУ-23-4 "Шилка" - чому я запевняв , що РФ їх не буде застосовуватися для боротьби з БпЛА і низьколетячими цілями в цілому- тому, що велика їх кількість була продана в Сирію і бананові республіки Африки/Азії, також наявні на складах мають явно не боєздатний стан через те, що для них в концепції застосування "вундерваффе" "Панцирь-С" місця не було.
Також на це наводить ситуації такого характеру: в парах з ЗРК 9К35 "Стрела-10" їздять МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 , хоча згідно з концепцією застосування "Стріл" з ними мали бути "Шилки".

Тобто ми прямо зараз бачимо , що у РФ надзвичайно обмежений перелік засобів які можуть здійснювати перехоплення низьколетячих цілей і БпЛА.

Враховуючи ті факти і ситуації які вже сталися - можна впевнено сказати, що ворог прийняв рішення про знищення маневрових потужностей нашої енергосистеми. Тим самим збільшивши навантаження на діючі АЕС і інфраструктуру.

Це поганий знак , оскільки хоч і осінь-зима 2022 були більш страшними, в цей раз ворог старається вибити останні камені з основи нашої енергосистеми. І це буде дуже болючим ударом.

Як ми вже знаємо основні удари були по ГЕС і декілька розподільчих вузлів/підстанцій і ТЕЦ.

Що призвело до того, що в деяких регіонах ввели графіки енергозбереження , що вже тривають майже тиждень. Це натякає на тяжкість стану інфраструктури.

Я розумію стан речей , що виділяти якісь потужні системи/комплекси для захисту інфраструктури = прибрати їх з напрямків бойових дій і інакше не може бути з урахуванням дефіциту озброєння і боєприпасів до цього озброєння.

Мобільні вогневі групи - це добре , вони дуже гарно себе показали . Єдине - їх не достатньо, як мінімум в тій кількості в якій вони є.

Також недостатньо засобів захисту у тих хто охороняє об'єкти інфраструктури. Було б дуже добре, коли умовну ГЕС прикривали 3 розрахунки з ПЗРК і один з ЗПУ-1 чи ЗПУ-2 (про ЗУ-24-2 я навіть не мрію, але ЗПУ-шок на складах має вистачати) .

Що можу додати, ще - скоріше за все наступним кроком ворога (не найближчим часом) буде ураження:
А) Підстанцій в прикордонних до європейських країн районах - для обмеження можливості компенсації/маневрування потужностями за рахунок сусідніх держав.
Б) Підстанцій в районі діючих ТЕЦ
В) Підстанцій в районі діючих АЕС (що малоймовірно, як мінімум найближчим часом).

Так от питання професіоналізму їхніх спец.служб не піднімається, як не піднімалося і при Норд-Ост і "Рязанському сахару" , також мало кого хвилює те , що хоч і Москву "оцепили" - терористи змогли спокійно доїхати до Брянської області на машині яка проходить по всім орієнтіровкам і яка була всюди зафіксована. Дуже якось дивно виглядає, чи не так? І я так думаю з самого початку. Тому нагадую ще раз - через місяць, або раніше відбудеться ще одна театральна вистава з терористами і натягнутим за вуха і хвіст "українським слідом" - бо ворог намагається консолідувати суспільство яке абсолютно інертне стосовно "СВО".

Сьогодні трохи думок про загальний стан речей.

Почнемо з енергетики.
Після недавніх ракетних ударів виявилося, що весь цей час (майже рік) по суті не проводилися роботи по створенню резервних ліній живлення, а лише відновлювальні роботи основних ліній. Це призвело до тої ситуації, що русакам достатньо вибити 1-2 елементи , щоб лишити без світла цілий регіон.

Я не заперечую факт проведення робіт стосовно укріплення і захисту відповідних елементів енергосистеми, але це не єдиний спосіб зміцнити стійкість системи.

Один легендарний завод якраз в Харкові - виготовляє турбіни , різні (як для ГЕС так і для АЕС) , але нас цікавлять газові - точніше газотурбінні установки. Їх може виготовляти в Харкові один завод і в Миколаєві "Зоря-Машпроект" (але "Зоря" знатно постраждала по тому , що я знаю , тому не впевнений в її можливостях) . Так от , до чого я ? А я веду до того , що використання такого обладнання - це децентралізація енергосистеми і додаткові маневрові потужності для компенсації навантаження вдень і його спаду вночі (для чого це потрібно? Для нормальної роботи наших АЕС) Чому ці газотурбінні установки не використовують так активно як би нам хотілося - мені не відомо. Але як факт ми маємо , що зараз декілька регіонів будуть дуже вразливі на протязі тривалого часу , якраз у зв'язку з тим , що їх енергетична стабільність буде триматися на декількох елементах. А це як ми всі розуміємо - в наш буремний час - не надійно.

Наступне , що хотів озвучити:
Чорноморський флот РФ зазнав значних витрат, (сподіваюсь, що недавні удари отримають фото/відео підтвердження ураження цілей) тому скоріше за все русаки будуть форсувати будівництво залізниці суходолом повз Мелітополь.
Як це пов'язано? Великі десантні кораблі виконували роль каравану - забезпечуючи підрозділи РФ в Криму і скоріше за все в Херсонській області амуніцією і обладнанням , бо це було і поки є коротше плече ніж гнати з Ростова в Херсонську область Урали і КамАЗи, до того ж об'єм вантажу , який вони були/є спроможні перевозити досить великий і дозволяв формувати певний запас на складах.
Тепер же - така можливість поставок в попередніх об'ємах - дуже зменшується, якщо не зникає і от саме тому вони будуть форсувати будівництво залізниці.
Залізницю вони ведуть грамотно - оминають річки - щоб мінімізувати наявність мостів (відповідно слабких ланок які легко уразити) і ведуть її по суті вздовж берегової лінії - якраз в центрі прикриття їх основної лінії ППО на окупованих територіях - якраз для того, щоб мінімізувати наш вплив на ПРОЦЕС будівництва.
Коли вони завершать його ? Мені не відомо. Але коли вони завершать будівництво залізниці - це стане як їх порятунком так і смертю. Чому ?
Вже неодноразово говорили про це , але не пояснювали. Тому я спробую пояснити: Кримський міст - не дає достатньої пропускної спроможності для забезпечення такої кількості військ. Але він функціонує і компенсує те , що не дає Флот і автотранспорт. Коли він буде пошкоджений до такого рівня , що його відновлення буде тривати мінімум декілька років без можливості відновлення навіть часткового руху, тоді єдина лінія забезпечення буде проходити по суходолу окупованої Запорізької області. З уроків географії в школі ми знаємо, що умовний Бердянськ ближче до Запоріжжя, ніж Керч - відповідно і більша номенклатура засобів ураження буде доступна для нанесення ударів по цій залізниці - що буде порушувати логістику всього півдня і Криму . Звісно ж перед знищенням мосту необхідно знищити флот , а саме десантні кораблі, щоб зробити неможливим забезпечення по морю.

Перейдемо до наступної теми:
Русаки намагаються за вуха і хвіст натягнути сову на глобус в своєму кривому плагіаті на Норд-Ост (поясню для тих кому було ліньки читати про це з інтернету: Норд-Ост був абсолютно контрольованим терактом ФСБ. Серед терористів з самого початку був агент ФСБ і вони знали про всі кроки і етапи теракту - але не зупинили його.) - звинувачуючи Україну чи то приплітаючи фази сатурна і Брянську область до теракту спланованого в штабі МНС України.

Цікаві останні дні - насичені на події скажемо так .

Якось надто сильно нагадує Норд-Ост - а ж чи то смішно , чи то плагіат не надто якісний. Але суть не в цьому.

Останні ракетні (і не тільки) удари мали цікавий характер - знеструмлення конкретних регіонів/міст.
Але це не було скажем так відчутно/схоже на 2022 рік.
Скоріше за все русаки намагаються вибудувати шляхи польоту ракет (що особисто я помітив - досить часто прямо через місто , оскільки в промислових містах важко щось сховати від злих очей) і у мене є підозри , що деякі маршрути вони використовують явно не вперше.

Наступне , що хотів сказати: ось ці театральні вистави по типу Норд-Ост (рекомендую почитати трохи більше ніж Вікіпедію) і "Рязанський сахар" спрямовані на внутрішню публіку - для її консолідації навколо лідера проти ворога , бо ворог всюди і до всіх може дістатися . Це до речі однозначно спрацює - згадаймо 2022 і яке було суспільство.
Так от десь через місяць (можливо менше) повториться подібна вистава і звісно ж винуватих не знайдуть , звинуватять кого - правильно: нас . І цим мотивуватимуть нову хвилю мобілізації - як відповідь на наш "тероризм" .

Продовжуючи тему польової фортифікації (оскільки назвати те , що зараз зводять інакше - важко) то дуже частою проблемою яку я бачу і вирішення якої я не бачив на жодному фото/відео - дренажна система траншей/окопів.

Здавалося б дрібниця ... Але без неї в дощову погоду траншея перетворюється в канаву багна і води , мовчу про наслідки такого стану і перебування в такій траншеї/окопі для здоров'я.

Номінально це можуть вирішити і самі підрозділи які будуть там перебувати.

Але по такій логіці вже воювали 2 роки - де самі підрозділи все робили.

Впровадження системного підходу до створення оборонних рубежів є ключовим фактором.

Наприклад також часто бачу "Зуби дракона" або пірамідальні протитанкові загородження які жодним чином не закріплені в грунті (я розумію чому - це нормально) але вони навіть досить часто (за винятком деяких випадків) навіть не зв'язані між собою (!) - їх не сполучає трос , вони не обплетені колючим дротом.
Для чого це потрібно? Це не дозволить просто посунути загороджувальні елементи для бронетехніки. Відповідно, це ускладнить ймовірне просування ворога.

Знову-таки, сам факт , що зараз проводяться численні і об'ємні інженерно-фортифікаційні роботи - це добре. Але це не той рівень який би ми з вами хотіли б бачити на 2-й рік повномасштабного триндеця.

Питань до інженерних військ і суміжних підрозділів немає - вони як і звичайний солдат можуть копати , а можуть не копати.

*До речі це одна з численних груп військових які незаслужено обділені увагою і відповідною повагою до їх роботи.

Питання мають ставитися до замовника.

Сподіваюсь з часом питання до замовника будуть стояти ребром , але сподіваюсь, що вони стоятимуть ребром не через плачевну ситуацію ...

До речі в часи 2-ї світової середні строки будівництва оборонного рубежа з такого типу фортифікаціями у німців складав 1,5-2,5 роки. Тому є над чим думати

*Строки взяті як приклад з "Зимньої лінії" в Італії яка будувалася вже з метою зупинки просування далі на північ сил союзників.