Мій чоловік вже 1,5 роки у війську. І от, прочитавши «Племʼя. Про повернення з війни і належність до спільноти» Сабастьяна Юнгера сказав, що потрібно, щоб цю книгу прочитало якогомога більше людей.
Тепер я купила примірник додому і друзям на подарунок. Книга ж чоловіка вже читається побратимами і в усіх однаковий вердикт – «дуже важливий текст для нашого суспільства зараз»
Ви читали цей твір? Чи плануєте?
Тепер я купила примірник додому і друзям на подарунок. Книга ж чоловіка вже читається побратимами і в усіх однаковий вердикт – «дуже важливий текст для нашого суспільства зараз»
Нас травмують не війни, особисті втрати чи природні катаклізми — нас травмує відокремленість.
Війна ранить не лише тіла військових, значних травм зазнають також їхні емоції. Навіть ті військові, які повертаються неушкодженими фізично, змушені проходити тривалий процес реабілітації. Автор книжки звертає увагу читача на той факт, що для ветеранів, які повернулися до мирного життя, вкрай важливою є не просто турбота і підтримка, а відчуття належності до спільноти. І хай би яким складним не був шлях реабілітації бійців, суспільство повинно зробити все, щоб допомогти їм у цьому.
Ви читали цей твір? Чи плануєте?