UA Geek враження


Гео и язык канала: не указан, не указан
Категория: не указана



Гео и язык канала
не указан, не указан
Категория
не указана
Статистика
Фильтр публикаций


Огляд мальопису Округ Герроу. Незліченні мари з цікавинками від видавця, перекладача та верстальника.

👉 https://uageek.space/okruh-herrou/

Юна Емі завжди знала, що ліс навколо її дому рясно населений привидами й чудовиськами – незліченними марами округу Герроу. Але на передодні свого вісімнадцятиріччя вона усвідомлює, що пов’язана з цими істотами.

📜 Каллен Банн
🎨 Тайлер Крук
📗 «Округ Герроу. Незліченні мари»
✍️ Переклад: Денис Скорбатюк
🖥 Верстка: Ігор Дунець
📇 Видавництво: Molfar Comics

#ґік_огляд #мальописи #жахи #комікси_DarkHorse


Вау, "Шан-Чі та легенда десяти кілець" виявився прям неймовірною посередністю. Тупо китайське фентезі в декораціях супергероїки Марвел - з усіма штампами та проблемами обох жанрів.
Єдине що порадувало - лиходій не-Мандарин, який на фоні неймовірно ніякого Шан-Чі хоча б виглядав більш-менш цікаво.
Фільм взагалі мав би називатися "Шан-Чі з сестрою та легенда десяти кілець", але навіть потенційно цікавий конфлікт між ними Марвел знов не витягнув, залишивши то для жарту в сцені після титрів.
Та тут навіть драчки були досить звичайні як для "моє гунфу краще твого гунфу". Єдине ж знов - коли батько махав кільцями - так, ото було цікаво.
До речі, він так жадав влади й завоювань - чому не нападав на Ваканду?
І лише в мене виникло питання, як оці всі секретні організації не заважали одна одній? Гідра, 10 кілець, Вдови - всі працювали в тіні, всі впливали на хід історії. Хочу фільм чи серіал про чувака/ чувіху, що працює на всі три організації водночас.


Подивився "Дюна. Частина 1". Відчуття чогось грандіозного, масштабного, епічного, що формується і набухає в першій половині фільму, несподівано лялькається у щось камерне й занадто однобічне. Перехід занадто різкий, як на мене.
Не вистачило діянь дому Атрідів на Аракісі.
Не вистачило більше Пола та його оточення.
Дуже бентежило, що не показали акліматизацію Атридів на Аракісі. Ніби взагалі пох, що вони прибули з зовсім іншої планети.
Ну і це що вони ходять, сміються й розмовляють з повними піску ротами, очами й носами - теж бентежило (так, це не раз було в фільмі, коли всюди у повітрі пісок (комп'ютерний, звісно), а персонажі немов посеред порожньої кімнати стоять - не примружуються, не прикриваються, оце ось все).
Але візуал Вільнева як завжди це щось неймовірне.
Може спробую трохи пізніше розкласти думки детальніше, але пока такі враження.


Оскільки на основному каналі може й загубитися серед потоку новин, то залишу також і тут 😅

🦸‍♂️ Комік Кон Україна 2021 відбувся, і COMIC ZONE змогла здивувати шанувальників мистецтва мальованих історій. Видавництва представили таке різноманіття коміксів, манґи, банд-десіне та українських мальописів, яке й важко було уявити ще два-три роки тому (а п'ять років тому й взагалі не уявлялося). На додачу до цього видавці зацікавили анонсами та презентаціями... але все ж таки не так, як можна було б очікувати.

🦸‍♀️ Про новини, анонси та власні враження від фестивалю — розповідаємо про мальописи та фантастику на CCU 2021.

👉 https://uageek.space/mtf-kku-2021/


Результати ККУ 2021


Ось такий Біґ-Бокс буде у "Відьмак: Старий світ", з двох коробок, які можна буде використовувати й окремо, й разом


​​Детальніший огляд з прикладами за посиланням, а тут хочу поділитися своїм враженням від «Кургану» Андрія Дяківа від UA Comix коротенько.

⚔️ Під час баталії козаків з поляками восени 1638 року під Черкасами поранений кошовий Устим відчуває свою скору смерть й просить брата-козака Феофана віднести його у болота до могильника, де його предки ховали полеглих в бою воїнів. Віднести й поховати його у тому кургані. І якщо Феофан не поквапиться — бути біді. Це зав'язка історії, і надалі на нас чекають пригоди Феофана на шляху до могильника.

👾 Брутальні козаки, містична легенда про стародавніх воїнів, жахливе прокляття, якого треба позбутися як можна швидше, демонічні істоти, що полюють на прокляті душі — і все це з шикарнючими образами та нарисами від Андрія, нехай і дещо грубими, але щирими. Малюнок Андрія наче той Галк — несамовита міць, що бажає вирватися на волю й трощити, лють, яка вимагає батальних сцен та бійок з чудовиськами. Він може бути й спокійним, неквапливим, зосередженим на представленні персонажів та експозиціях, проте відчувається, що це затишшя перед бурею.

👍 І в цій бурі самий смак "Кургану".

😒 На жаль, крім плюсів є і мінуси, не можу про них не сказати. Є певні зауваження до репрезентації персонажів, наприклад, це візуально схожі один на одного козаки. Є й питання до Феофана — як персонажу йому не вистачає контексту більшу частину історії. Є у мене зауваження й щодо фіналу, який наче обрубаний, через що історія виглядає дещо зіжмаканою наприкінці.

🤩 Проте сповнений темної енергії та потужності «Курган» — це достатньо динамічний містичний бойовик. Чи можу я його порадити? Так! Бо, трясця, «Курган» дійсно вражає своєю наче вирубаною з темної матерії потойбіччя історією, якої хочеться ще і ще.

#українські_мальописи


А ось і новинки


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
Трейлер до аніме «Komi-san wa, Comyushou desu».
Мені дуже подобається оригінальна манґа, і я сподіваюся, що адаптація буде не гірше


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram


У четвертій серії How a Realist Hero Rebuilt the Kingdom король займається фудблоґерством і я починаю думати, що вже пора дропати цей тайтл


​​🩸🪓💀 Higurashi no Naku Koro ni Sotsu, серія 1-4
Що ж, перша половина другого сезону перезапуску класичних Higurashi — історії про те, як в селищі Хінамідзава влітку 1983 року відбуваються жахливі криваві вбивства в зацикленому повторенні подій з різноманітними варіаціями, які завершуються одним й тим самим — кров'ю, розчленуванням, божевіллям. Група дітей в цьому замкненому колі раз за разом відтворюють шалені події, граючи в навіженій виставі свої трагічні ролі. А Ріка Фуруде вмирає кожен раз і кожен раз вона воскресає, пам'ятаючи свою смерть, свій біль, свої страждання. І хто стане жертвою синдрому Хінамідзави кожного разу вирішує безумна доля... або ні?
Судячи з усього, перезапуск Цикад в нас мало хто дивиться, бо обговорень чи згадок не дуже і зустрічаю (ну крім у нас на MANGUA). І для цього є причина. Бо перша половина першого сезону перезапуску — для старожилів перших Higurashi це було ще те випробування. І це було ще те випробування особисто для мене, бо ВОНИ РЕБУТНУЛИ МОЮ НАЙНЕНАВИСНІШУ АРКУ ПЕРШИХ ЦИКАД, БОЖЕ, ЯК В МЕНЕ ПАЛАЛО, РЕВІЛО Й СТОГНАЛО, КОЛИ Я ЗНОВУ ДИВИВСЯ НА ЦЕ, БОЖЕ Ж ТИ МІЙ, ЗА ЩО, ЗА ЩО, ЗА ЩО?!?!? (мова про арку з поверненням дяді Сатоку Ходжо, коли декілька дітей нарутотерапією вмовляють усе селище допомогти соціальним працівникам зробити свою роботу; уся містичність, трилерність й горорність цієї франшизи колапсує у цій арці ніби речовина у чорній дірі).
Нам показували те, що ми вже бачили, лише невеличка арка була з новими подіями, але вона не створювала новий дух таємничості й жаху, яка б була краще за атмосферу класичних Цикад. Нічого нового і нічого цікавого, виглядало так, що хтось вирішив просто витрясти грошей з франшизи. Чи давав він новим глядачам ті ж самі емоції, що у 2006 оригінал — взагалі не уявляю. Насправді, думаю, що ні, бо епоха занадто змінилася і нікого вже не вразиш кавайними дівчатами, котрі на шматки рубають людей, ніби козаки ка🐐ів при Конотопі.
Я думав дропнути тайтл в певний момент, але все ж таки вирішив дати шанс другій половині — і це було моїм найкращим рішенням в аніме-сезоні 2020 року. Бо друга половина New Higurashi 52 нарешті почала розповідати нову історію й розкрила, що було після того, як в класичній історії все закінчилося геппіендом — і чому кривава хінамідзавська баня почалася знову в цьому дійсно мультивсесвіті божевілля. І ось це мене дійсно вразилося й сподобалося, бо цього я не очікував. Тепер антагоністом є не поїхавший дахом фанат синдрому Хінамідзави, а один з класичної шістки головних героїв. Не хочеться спойлерити , тому не скажу, хто став лиходієм, але це було нестандартно представлено. Тобто, після першої історії, першого розриву кола вбивств насправді не відбулося "і жили вони поживали й не сумували". І в цілому це непогано вклалося в логіку подій Цикад.
А ще у мене досі бабахає від завершення історії, так що цей ребут я тепер сприймаю як роботу над помилками, і дуже хочу, щоб тепер все було зроблено правильно.
Щодо другого сезону перезапуску — на разі нам після розкриття особистості нового антагоніста демонструють, як він робив свої справи й змушував персонажів діяти так, як вони діяли в першій половині ребуту. І поступово підводить нас до того моменту, коли Ріка Фуруде почала розуміти, хто стоїть за її поверненням в спекотне літо 1983 року. Й готують до нових подій, бо показують як антагоніст здійснює підготовку до фінального протистояння — через це я вибачаю другому сезону свого роду повторення історій. Також змінилася фокальність персонажів й на разі це певним чином цікаво. Але вам раджу насправді дочекатися сезону повністю й спробувати подивитися його за раз — мені здається, що так ефект буде краще.
А поки переслухайте опенінґ першого сезону оригіналу — він як і раніше найкращий.
#аніме_враження


Ух!


​​🦹‍♀️ My Next Life as a Villainess: All Routes Lead to Doom! X, 1-2 серія
У цьому сезоні така навала з ісекаями, що я скоро почну сумувати за гаремниками та сестричками.
Стоп, але ж ось ісекай й з гаремником, й сестричка там є. Та і перший сезон був здебільшого нормальним, ми на MANGUA з Торі його хвалили, хоча й визнали, що під кінець серіал втратив більшість свого очарування й оригінального підходу до персонажів.
Отже, другий сезон "Лиходійки". Хто не знає — історія розповідає про юну дочку герцога Катарину Клайс, яка жила-була у помірно-фентезійному світі (тут є трішки магії, є аристократи й простолюдини, ну і все), поки одного разу не вдарилася головою й не згадала, що вона насправді перероджена ряшко, а навколо неї реальність з отоме-гри, проте вона не головна героїня, а зовсім навспак — головна лиходійка, котра за сюжетом гри гине після невдалих спроб завадити героїні зійтися з сасними хлопцями у пару. Усвідомивши цей факт, Катарина приймається робити все, щоб не отримати такий сумний для себе фінал. В основному для цього треба налагодити добрі стосунки з усіма навколишніми  хлопцями та дівчатами. Але є одно але - наша героїня трішки тупенька, бо усе своє життя задротила в ігри й не дуже переймалася такими речами, як особистий розвиток та прокачування інтелекту. Вона простодушна, щира й добра — і тупенька. Я маю на цьому наголосити, бо всі хитромудрі багатокроківочки Катарини, котрі мали врятувати її від загибелі, насправді завжди йшли не за планом, вона підкорювала серця хлопців та дівчат (отак, дівчат!) саме своєю відкритістю, безпосередністю та добротою. Проте навіть цього вона не усвідомлювала, впевнена, що це спрацювали саме її підступні плани.
А ще володіє справжньою суперсилою справжнього лиходія — жерти солодощі вагонами й не товстіти. Що, тепер розумієте, чому вона там погана була за першим сценарієм? Невпевнений, що автор оригінального ранобе розуміє, що кожен раз коли Катарина нажирається тістечками й не отримує через це гіпердозу калорій, ми бажаємо, щоб ось тут і зараз відбувся сумний фінал.
І ось тепер, зібравши гарем з хлопців та дівчат (й не усвідомлюючи цього), Катарина врятувалася від загибелі. Тепер вона збирається жити звичайним життям у цьому світі. Відверто кажучи, перші дві серії були просто комедіями ситуацій, де нам показували взаємодію Катарини зі своїм таємним гаремом під час фестивалю Академії магії, де вона наразі навчається. Тут були й походи за їжею з пошуком окономіякі та такоякі у реальності, де їх просто не існує; й секретна боротьба представників жіночої половини гарему з чоловічою половиною на очах Катарини, яку вона звісно сприймає як "Ой, та вони закохалися один в одного, треба їм допомогти зійтися!"; й театральна постанова, де Катарині довелося грати лиходійку, проте, звісно, вона забула всі слова, а хлопці з таємного гарему занадто близько до серця прийняли гру й почали битися за неї прям на сцені. Ну й представили нових персонажів. Інакше кажучи, нічого специфічного й особливого, проте я як дурень сидів увесь час з посмішкою, поки дивився ці два епізоди. От чесно, у цього аніме є якась дивна атмосфера, воно тупеньке, як головна героїня, але ж таке саме просте, щире та добре.
Другий епізод завершився інтригою, Катарину хтось викрадає, проте всі ми все розуміємо, нічого страшного нам очікувати не слід. Я насправді не багато очікую від цього аніме, але (тіки нікому не кажіть) все одно буду його дивитися. Порадити не можу, достатньо специфічна анімка, але можете спробувати й там вже самі вирішити, додивлятися чи ні.
#аніме_враження








Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
🔥


​​🧛 The Case Study of Vanitas, серії 1-2
А ось нарешті дещо цікавеньке.
🦇 В альтернативному світі з давніх-давен співіснують люди та вампіри, то ріжуть/п'ють один одного, то мир влаштовують, то об'єднаються добрі кровосісі з людьми проти поганих кровосісів. І ось настало 19 століття, навколо вікторіанський дух, вікторіанська естетика та трішки вікторіанського стімпанку. Вампірам заборонено пити людську кров, людям заборонено вбивати вампірів, за порядком слідкують уповноважені представники обох рас. Юний вампір Ное летить у Париж на величезному арт-нувошному дирижаблі, щоб знайти таємничі "Мемуари Ванітаса".
⚰️ Існує легенда про народженого в час блакитного Місяця вампіра Ванітаса, якого зневажали всі інші вампіри, що народилися під час багряного Місяця (як зазвичай тут вампіри й народжуються). Через це Ванітас вирішив знищити вампірський рід й створив свою книгу, яка містить силу, здатну винищити багрянороджених. Ное потрібна ця книга з особистісних причин, тому він прямує до Парижу, де, за чутками, зараз і знаходиться Ванітас. Проте не все склалося як гадалося — на дирижаблі проявляє себе проклятий вампір, все йде шкереберть, а якась людина, що каже, що вона і є Ванітас, виявляється володарем того самого гримуару.
🧛‍♂️ А далі ми дізнаємося, що "Мемуари" - це дійсно артефакт, що здатен впливати на вампірів, проте не тільки спотворюючи їх, але й рятуючи від прокляття. І, звісно, в такому могутньому гримуарі зацікавлені різні організації та персони — бажаючи як знищити його, так й використати.
🦇 Перші дві серії достатньо цікаві й стрімко занурюють у світ проклятих вампірів та сецесійної художності. Аніме хутко будує стосунки Ное та Ванітаса, тут вони що називається "як кіт з собакою", але взаємодія між ними вийшла приємною. Ное серйозний, проте простуватий й вразливий, до того ж ще й трагічний герой. А Ванітас хоч легковажний й схильний поводитися по-дитячому, але, здається, не менш трагічний персонаж.
⚰️ Також тут наявні самоіронічні елементи, тут використовуються абстрагування від фонів й деформації як комедійні моменти, проте вони не псують історію, а краще представляють нам персонажів. За це, звісно, треба дякувати оригіналу від авторки Джун Мочізукі, яка до цього подарувала нам Pandora Hearts (що, до речі, відчувається). Режисер Томоюкі Ітамура працював раніше над різними Bakemonogatari та Sayonara Zetsubou Sensei, з адаптацією The Case Study of Vanitas в нього все виходить досить файно. На разі за цим тайтлом я буду точно слідкувати, та раджу і вам його не пропустити.
🧛‍♀️ І вже анонсований другий сезон, ну що ж, буду сподіватися, що все в аніме буде добре і воно подарує нам ще багацько приємних образів та емоцій.
#аніме_враження


Мабуть, десь так виглядає мій особистий рай (ще б прибрати людей і взагалі зашибенно)

Показано 20 последних публикаций.

11

подписчиков
Статистика канала