Детальніший огляд з прикладами за посиланням, а тут хочу поділитися своїм враженням від «Кургану» Андрія Дяківа від UA Comix коротенько.
⚔️ Під час баталії козаків з поляками восени 1638 року під Черкасами поранений кошовий Устим відчуває свою скору смерть й просить брата-козака Феофана віднести його у болота до могильника, де його предки ховали полеглих в бою воїнів. Віднести й поховати його у тому кургані. І якщо Феофан не поквапиться — бути біді. Це зав'язка історії, і надалі на нас чекають пригоди Феофана на шляху до могильника.
👾 Брутальні козаки, містична легенда про стародавніх воїнів, жахливе прокляття, якого треба позбутися як можна швидше, демонічні істоти, що полюють на прокляті душі — і все це з шикарнючими образами та нарисами від Андрія, нехай і дещо грубими, але щирими. Малюнок Андрія наче той Галк — несамовита міць, що бажає вирватися на волю й трощити, лють, яка вимагає батальних сцен та бійок з чудовиськами. Він може бути й спокійним, неквапливим, зосередженим на представленні персонажів та експозиціях, проте відчувається, що це затишшя перед бурею.
👍 І в цій бурі самий смак "Кургану".
😒 На жаль, крім плюсів є і мінуси, не можу про них не сказати. Є певні зауваження до репрезентації персонажів, наприклад, це візуально схожі один на одного козаки. Є й питання до Феофана — як персонажу йому не вистачає контексту більшу частину історії. Є у мене зауваження й щодо фіналу, який наче обрубаний, через що історія виглядає дещо зіжмаканою наприкінці.
🤩 Проте сповнений темної енергії та потужності «Курган» — це достатньо динамічний містичний бойовик. Чи можу я його порадити? Так! Бо, трясця, «Курган» дійсно вражає своєю наче вирубаною з темної матерії потойбіччя історією, якої хочеться ще і ще.
#українські_мальописи
⚔️ Під час баталії козаків з поляками восени 1638 року під Черкасами поранений кошовий Устим відчуває свою скору смерть й просить брата-козака Феофана віднести його у болота до могильника, де його предки ховали полеглих в бою воїнів. Віднести й поховати його у тому кургані. І якщо Феофан не поквапиться — бути біді. Це зав'язка історії, і надалі на нас чекають пригоди Феофана на шляху до могильника.
👾 Брутальні козаки, містична легенда про стародавніх воїнів, жахливе прокляття, якого треба позбутися як можна швидше, демонічні істоти, що полюють на прокляті душі — і все це з шикарнючими образами та нарисами від Андрія, нехай і дещо грубими, але щирими. Малюнок Андрія наче той Галк — несамовита міць, що бажає вирватися на волю й трощити, лють, яка вимагає батальних сцен та бійок з чудовиськами. Він може бути й спокійним, неквапливим, зосередженим на представленні персонажів та експозиціях, проте відчувається, що це затишшя перед бурею.
👍 І в цій бурі самий смак "Кургану".
😒 На жаль, крім плюсів є і мінуси, не можу про них не сказати. Є певні зауваження до репрезентації персонажів, наприклад, це візуально схожі один на одного козаки. Є й питання до Феофана — як персонажу йому не вистачає контексту більшу частину історії. Є у мене зауваження й щодо фіналу, який наче обрубаний, через що історія виглядає дещо зіжмаканою наприкінці.
🤩 Проте сповнений темної енергії та потужності «Курган» — це достатньо динамічний містичний бойовик. Чи можу я його порадити? Так! Бо, трясця, «Курган» дійсно вражає своєю наче вирубаною з темної матерії потойбіччя історією, якої хочеться ще і ще.
#українські_мальописи