Майже 52 роки тому, 20 квітня 1968 року, за Скуадру дебютував воротар Діно Дзофф!
У цей день на неаполітанському «Сан-Паоло» в рамках кваліфікації на Євро зустрічалися Італія та Болгарія 🇮🇹🇧🇬. Георгій Аспарухов і компанія не засмутили кіпера «Наполі», тоді як Праті та Доменгіні по разу відзначилися у «рамці» Сімеона Сімеонова. За підсумками обох поєдинків до фінальної частини турніру вийшла Італія.
На перших порах за роль основного воротаря Діно конкурував з Енріко Альбертозі («Кальярі»). З 1972-ого Дзофф – «портьєре нумеро уно». Чому Феруччо Валькареджі вирішив зробити таку заміну? 13 травня 1972 Італія грала на виїзді проти Бельгії у чвертьфіналі Євро 🇧🇪🇮🇹. Бельгійці вирвали перемогу (2:1) та потрапили до фінальної четвірки. Хоча Альбертозі можна пред’явити провину тільки за другий гол, і то з натяжкою, так як Поль Ван Хімст пробивав з кількох метрів. Спробуй зреагуй на такий удар!
Останній вихід Дзоффа за Італію датований 29 травня 1983 року, коли Скуадра продула Швеції матч кваліфікації на Євро 🇮🇹🇸🇪.
І взагалі, тоді хлопці Енцо Беарзота зганьбилися по повній: 4-е місце з-поміж п’яти учасників у відбірній групі (1. Румунія, 2. Швеція, 3. Чехословаччина, 4. Італія, 5. Кіпр). Загалом Дзофф провів за національну збірну 112 поєдинків, вигравши з нею чемпіонат світу.
Щодо клубної кар’єри, Діно виступав за «Удінезе», «Мантову», згаданий «Наполі», «Ювентус».