/1932-33/
колись
з моїх ясен
виросли
білі стебла
зубів
та сьогодні
я не знаю
навіщо
навіщо
мені язик
що непорушно
лежить
у ямі рота
шорсткий і брудний
як мертвий собака
тріски тіл
волочаться за вітром
дитячі плачі
граються
в полях
мертво
стоїть
каміння домів
пусткою
світить
череп села
і невпинно
важчає
повітря
від всотаних
душ
і невпинно
ростуть
хлібини
могил
24.ІІ.0І8
колись
з моїх ясен
виросли
білі стебла
зубів
та сьогодні
я не знаю
навіщо
навіщо
мені язик
що непорушно
лежить
у ямі рота
шорсткий і брудний
як мертвий собака
тріски тіл
волочаться за вітром
дитячі плачі
граються
в полях
мертво
стоїть
каміння домів
пусткою
світить
череп села
і невпинно
важчає
повітря
від всотаних
душ
і невпинно
ростуть
хлібини
могил
24.ІІ.0І8