У колі життя не сховатись в незримих кутах,
Тут кожен чи спринту атлет, чи хронічних дистанцій,
Чи ти переможець фіналу, чи просто програв –
Брунатним усіх засипають у битві тривалій.

Приречений жити, приречений бігти свій крос —
На ґанку чекаєш у черзі єдиного шансу,
Швиргають монету з іржанням безглуздим під хльост,
Піднятися мусиш – на тебе зробили вже ставку.

Слова у благаннях та стогін протяжний сплелись,
Реальність та сон роздягаються в такт марафону,
Невтомно оркестр запалює ритмами хмиз,
Глядач ненаситний у криках затоптує втому.

Затьмарює розум знемога – ти ранений птах,
На дошці спалахують цифрами гроші шалені
Як перше сузір'я, гонитвою загнаний впав,
Нездійснені мрії зірками палають у небі.


/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\

   Автор: Юрій Іванов
   @black_white_house_poetry     

 🪶 #творче_завдання ✍️

\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/