комендантський дзвін лунає о восьмій вечора
залізний ковпак гасить вогонь у каміні
міські ворота наглухо замикаються

що ж ти, недолугий мандрівнику,
не встиг заховатися

раз-два-три-чотири-п’ять!
тебе йдуть шукати троє:
міська варта в золотих плащах,
почварна тінь злодія
і крижаний дракон

хто знайде першим?

с т р а ш н о

шурх! позаду —
це просто вітер жене листочок,
а здалося, що…

зупиняється карета
“за десять золотих відвезу будь-куди”, —
солодко каже візник
будь-куди — це у ліс на лівому березі,
думаєш ти,
і йдеш далі

блимають сині вогні міської варти
три продавчині квітів сидять під мостом

перша — королева лілей
за охорону квітів вночі платять додатково,
а в неї син у війську,
треба купувати обладунки

друга — королева троянд
у неї дочка на виданні
вимагає гроші на заморські ін’єкції в губи

третя — королева гвоздик
бездітна
збирає собі на похорон,
щоб все по-людськи було

проходиш всіх трьох,
забиваєшся в шпарину поміж будинками

на сьогодні ти — безхатько
просто доживи до ранку

а чи доживуть три королеви?
а чи доживе злодій, що ходив за тобою?
а чи доживуть с п р а в ж н і безхатьки?

вітаю, каже годинник через три вічності,
комендантська година закінчилася
можеш іти додому і не думати про тих,
для кого щовечора лунає дзвін,
згасає вогонь під ковпаком,
і вони залишаються в темряві
боротися з льодовим подихом дракона
невидимі для тебе

добре, думаєш ти,
що я не на соціальному дні
я пристойна благополучна людина
зі мною такого ніколи не станеться

і крізь вікно
бачиш глузливий погляд
крижаного дракона


* У середньовіччі дзвін позначав початок комендантської години (curfew) та зобов’язував загасити вогонь удома, щоб запобігти міським пожежам уночі

24.11.2023

вірш про те, як я провела ніч на вулиці та у під‘їзді
це була настільки важка ніч, що щось змінилось в мені після неї, і навіть зафіксувалось у вірші

написаний для дружньої дуелі з @e_foks на каналі @altervisionpoetry
вітаю Лисичку з перемогою, у неї був прекрасний вірш про материнство, біжіть почитайте, якщо не читали