Щойно дізнався від другана, що 1 січня 2024 року помер Ніклаус Вірт — автор мов програмування Pascal, Modula, Oberon, книги «Algorithms + Data Structures = Programs» тощо. Чувак мав величезний вплив на світ компʼютерів — наш з вами світ — за що я його дуже поважаю.

Я памʼятаю, як із задоволенням переходив з Pascal на C, бо «останній більш популярний», «бо ним користуються професіонали», бо «він значно лаконічніший». Мені знадобилося майже 15 років, щоб усвідомити, що як раз-то на паскалі писати було значно приємніше, адже можна було просто дампати думки в код, а потім, що важливо, приблизно так само відновлювати думки з коду.

В той самий час код на C та багатьох його нащадках — це завжди челендж при написанні + челендж при читанні. Не прикольно ж написати щось по-людськи, значно цікавіше, коли
while (*d++ = *s++);
еге ж? Така собі жуйка для мозку. Коли бізнес-задачі нудні, треба знаходити собі джерело дофаміну.

От і виходить, що довгий час індустрія розвивалася коштом позерів (типу мене), які на рівному місці вигадували собі проблеми, а потім героїчно їх вирішували. Навіть жарт був, памʼятаю: «те, що було насилу написане, і читатися мусить насилу». Згодом, щоправда, виявилося, що це не зовсім і жарт для багатьох.

Отож, пане Вірте, ми все проїбали. Принаймні в боротьбі зі складністю.

До речі, є навіть так званий закон Вірта, згідно з яким

Софт стає повільнішим жвавіше, ніж залізо стає швидшим.

І дивлячись на софтварні «досягнення» останніх десятиліть, звучить вельми переконливо.

Але не переймайтеся, часи порівнянь C та Pascal позаду. Нині складність з мов програмування перейшла на рівень вище — на рівень архітектури, фреймворків, систем, сервісів, кластерів та клаудів. Тепер заживемо ☺️