Репост из: Неизвестно
Я у своєму пізнанні настільки сповнився, що я начебто вже
сто трильйонів мільярдів років проживаю на трильйонах та
трильйонах таких самих планет, як ця Земля, мені цей світ абсолютно
зрозумілий, і я тут шукаю лише одного - спокою, умиротворення та
ось цієї гармонії, від злиття з нескінченно вічним, від споглядання
великої фрактальної подоби і від цієї чудової всеєдності
істоти, нескінченно вічної, куди не подивися, хоч углиб – нескінченно
мале, хоч угору - нескінченне велике, розумієш?