Коляда

від псл. kolęda, що імовірно початково позначало "свято нового року, відродження сонця", яке відзначалося одразу після зимового сонцестояння (21-22 грудня);

згідно основної етимол. версії пов'язане із лат. kalendae (calendae) "календи" (у римлян перші дні кожного місяця, дні сплати боргів) < лат. calare "проголошувати, скликати", в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії жреці, що слідкували за часом, завжди проголошували початок нового місяця;

можна припустити, що оголошення "повороту Сонця на весну" вирізнялося радісним, святковим "кликанням" та "скликанням";

тому колядками первісно славили, мабуть, саме "народження Сонця";

білоруси та литовці, наприклад, досі називають Різдво Каляды та Kalėdas, відповідно;