Пройшло вже пів року, тому можна пояснити меми, якщо хтось досі не зрозумів:) Почнемо з другого.
Це стьоб з численних емоційних постів в соцмережах про доброго шаха та злих бородатих мулл, що встановили релігійну диктатуру та закутали вільних жінок сходу в мішки. Такі тексти зазвичай супроводжуються одними й тими самими фотографіями іранських жінок 70-х років, на яких ті не одягнені в чадру чи хіджаб, а виглядають як європейки тих самих років, хіба що трохи смаглявіші.
Однак, як писала кримчанка, донька офіцера, все не так однозначно. Іранське суспільство завжди було досить консервативним. Цей стан речей трохи почав змінювати у 20-х роках минулого століття шах Реза Пехлеві, тато Мохаммеда Рези Пехлеві, якого революціонери вигнали 1979-го року. Але коли в 1936 році Реза Пехлеві
заборонив носити чадру та хіджаб, то населення досить вороже зустріло цю ініціативу зверху.
В цьому плані ситуація була прямо протилежною нинішній. Якщо на протестах в сучасному Ірані економічні гасла поєднуються з антитеократичними, то в той час скарги на погане життя йшли поруч з вимогами припинити "єретичні" нововведення. Зараз жінок зупиняє поліція моралі і вимагає натягнути хіджаб на голову, а в 1930-х поліціянти — звичайні, поліції моралі тоді ще не було — змушували іранок знімати чадру. Сучасна жіноча мода пристосувалась до релігійних норм, і жінки носять кольорові хустки, що ледве тримаються на темені. В 1930-х іранок врятували європейські капелюхи, які з одного боку відповідають шахським вимогам до одягу, а з іншого — прикривають голову.
Шах був досить завзятим реформатором:
молився в синагозі з іранськими євреями, і якось навіть прилюдно
надавав по пиці одному муллі, який наважився зробити зауваження шахській дружині з приводу відкритого обличчя. Однак взірцем для цієї вестернізації була не Європа, а сусідня кемалістська Туреччина. Чоловікам, до речі, традиційний одяг заборонили ще за кілька років до жінок. Шах
