Я плачу

Їду в автобусі стою, дав місце бабусі якісь, ну дав і дав, скажете ви, але 6 зупинок, вона вламувала мене що б я хоч щось їв, бо вона подивилася на мої руки, і подумала що це вже хтось при смерті, і це наче кістки докупи зв'язані, а не руки. Сказала адрес, квартиру, поверх, котів, собак. Вона б до ночі говорила але я вийшов бо ну школа це святе.

І мені цікаво звідки у неї такі висновки.