так друзі, сьогодні буде ще культурний пост. про
Скаруффі якого я глибоко люблю та поважаю як людину. він сам по собі самоучка і жодної музичної освіти не має, тож на вікіпедії ви про нього нічого гарного не прочитаєте. але почну відносно здалеку.
після повномасштабки я задумався над тим що останні роки взагалі не слухав рок (класно вийшло формулювання). і я вирішив, що би ви подумали, пошукати едвайс лісти музачерські. якимось чином, як мені зараз згадується, на одній з вікісторінок музачерської fandom я прочитав щось про скаруффі (знайти зараз джерело я не зміг) і про його монументальний труд —
A History of Rock and Dance Music. це книжка яка покриває, по суті, всю історію альбомів як такових та розвитку музики впродовж часу. як при запису та формуванні гуртів з'являлися нові інструменти та зникали такі інструменти що ніхто не міг подумати що рок музика без них можлива, які гурти першими дійшли до семплування та до постпродакшну, всяке інше. книга реально покриває відчутний відсоток популярної та обскурної рок музики і її можна читати навіть з найжахливішим комплексом самозванця — все одно все зрозумієш та все послухаєш. це класно коли ти слухаєш слухаєш і потім заходиш на вікі сторінку якогось виконавця а там написано що він надихався тим то й тою то і ти розумієш що ти вже всі їхні essential альбоми послухав.
також до книги є дуже зручні плейлісти на
спотіфаї
