Всебатько змітає останню зірку зі столу неба
коли на долоні падають сльози старої доби,
одвічна втікачка Соль колісницю готує ДО злету,
а грубі зухвалі мисливці ідуть крізь ранковий дим

Борода їх густа, як хащі, якими руки поранено
І вистукують марш КАРАБІНИ їм об твердині хребтів
У тиші ранковій сліди на траві лишаються шрамами
Прибитий ногами важкими вмирає полин і пирій

На грудях могутніх запалені синім символи Торові
Розіграна ПАРТІЯ з норнами, прописаний фатум і шлях
Вотана діти вертають з дороги важкої героями
Руни покажуть на ГИРЛО Ґйолю і де пасеться Арвак

БАРДИ співатимуть хрипко, запишуть в Новітню Едду
Про фьорди, дресуру Фенріра і про МИР в Йотунгеймі
Про звитягу мисливців, про скривавлені залишки неба
Про початок кінця, Рагнарок і кохання мудрої Фреї


Дякую @virshok за раунд, лю 💚